Центр древнього православ’я – на Буковині
Величний білокриницький храм
Тут проходило засідання Всесвітнього Священного Синоду Старообрядницької православної церквиУ цьому невеличкому селі проживає всього лише 150 людей. На вулиці часто можна побачити монахів з розкішними бородами. І це нікого не дивує, бо саме тут, у Білій Криниці на Глибоччині, знаходиться центр древнього православ’я.На фоні малесеньких сільських осель білокриницький храм Успіння Пресвятої Богородиці виглядає велично. Ще у 1898 році священик Власов приїхав у Білокриницьку митрополію освятити жіночий монастир. Ігуменя запропонувала йому подивитися на будову кам’яного храму, який зводився на кошти московських благодійників. У той час він був побудований лише до карнизу, але через неякісні будматеріали споруда у кількох місцях потріскалась. Ігуменя попросила отця Іоана про допомогу. По приїзді в Москву він звернувся до багатої благодійниці Ольги Овсянникової. Невдовзі жінка повідомила, що сама хоче спорудити храм. Для цього поїхала до Білої Церкви, щоб особисто вибрати місце під будівництво. У 1900 році було закладено перший камінь храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці за проектом російського архітектора А.В. Кузнєцова.
У 1908 році собор урочисто освятили. Позолочені хрести, різьблений іконостас, на якому багато старовинних російських ікон, завезли з Москви.
– Історія походження нашого села давня, – розповідає отець Сергій. – Після церковної реформи патріарха Нікона у Росії старообрядці, втікаючи від жорстокого переслідування, оселились на околиці країни, а також на території Буковини. Тут заснували два старообрядницькі поселення – Клімауци та Біла Криниця. Раніше у нашому селі було шість храмів, але під час війни три з них згоріли. У соборі ж більшовики облаштували колгоспний склад. Звичайно, багато церковного майна розграбували та вивезли. І лише у 1978 році Успенський собор було оголошено пам’яткою архітектури та взято під охорону держави.
Наприкінці 80-х тут почали проводити ремонтно-реставраційні роботи. Перекрили мідні куполи, відреставрували іконостас, але через брак коштів роботи швидко припинилися.
У 1996 році село переживало визначну у своїй біографії подію. Сюди приїхало чимало духовенства для проведення засідання Всесвітнього Священного Синоду Старообрядницької православної церкви.
Щоб зберегти унікальні традиції та культуру старообрядів керівництвом району та представниками громади було розроблено спеціальний проект, на реалізацію якого з фонду сприяння місцевому самоврядуванню виділено 416 тисяч гривень.
Отець Сергій сподівається, що незабаром у це невеличке, але історично та духовно багате буковинське село приїжджатиме чимало людей, яких цікавить древнє православ’я.
Руслана ТАТАРИН,
Чернівецька область
Фото автора