І пухлину вирізав, і личко дитині зберіг хірург Василь Никитюк

Восьмимісячний Андрійко Зеленко ще досі обмазаний “зеленькою”. Але незабаром шви знімуть, і жвавенький, веселий, а головне, вже красивий хлопчик поїде додому. Нещодавно йому філігранно видалили пухлину, яка нівечила все личко. За таку складну операцію не взялися навіть столичні світила хірургії. Тож батьки тепер не надякуються за збережене обличчя їхнього сина лікареві-хірургу вищої категорії Волинської обласної дитячої лікарні Василю Никитюку.Оксана Зеленко із села Малі Голоби народила сина у місцевій Камінь-Каширській райлікарні. На невеличку родимку на переніссі увагу звернула одразу, але лікарі запевнили – до року розсмокчеться. Щоправда, при наступному огляді малюка хірург констатував: таки не розсмокчеться, бо це доброякісна пухлина із судин.
– Відтоді ми із синочком де тільки не були, – розказує Оксана. – Лікарі дивилися, хитали головами, призначали якісь процедури і направляли далі. Пухлина у сина з рожевої перетворилася на синьо-вишневу і збільшувалася з кожним днем.
Як видно із історії хвороби, Андрійка спочатку намагалися лікувати консервативно. Тричі у Луцьку він пройшов лазерну терапію, але поліпшення так і не було. Лікарі, розуміючи, що операцію йому треба робити із залученням пластичних хірургів, направили у київський “Охматдит”. Оперувати дитину там теж відмовилися, натомість двічі провели так звану склеротерапію – введення в пухлину речовин, які викликають склероз, “пожирають” клітини і сповільнюють їхній ріст. На превеликий жаль, і таке лікування не дало ніяких результатів. Столичні пластичні хірурги, до яких направили хлопчика, взагалі попросили привезти його аж через... два роки – мовляв, лише тоді вони візьмуться щось робити.
Зрозуміло, чому дитинкою так “перекидалися” – медики, напевно, не хотіли брати на себе відповідальності за, не дай Бог, понівечене обличчя. Адже мало того, що пухлина у дуже небезпечному місці, проблеми були й з “косметикою” обличчя.
Змучені батьки повернулися додому ні з чим, і буквально за тиждень знову поїхали у Луцьк – пухлина розповзалася просто на очах. А у дитячій обласній лікарні випадково потрапили на прийом до Василя Никитюка.
– Я бачив, що оперувати дитину треба, і чим швидше, тим краще, – розповів Василь Васильович. – Складність була у тому, що при вирізанні таких пухлин залишається великий дефект тканин. У випадку Андрійка страждало перенісся, спинки носа і кутики очей. Натягнути на них шкіру нема з чого. Якби ця пухлина була на спині, нозі чи животі – її б видалили одразу.
Як би там не було, основне завдання хірурга було у тому, щоб залишити добрий косметичний ефект. Як пояснив Василь Васильович, позбутися пухлини можна було й іншими способами – наприклад, видаляти її по частинах, залишаючи рубці на рубцях, або вшити під шкіру малюка спеціальний балончик, який би роздували доти, доки не потягнеться до потрібного розміру і шкіра. Можна було б, але якою ціною?
До операції готувалися усі. Василь Васильович збирав консиліуми, радився зі своїми лікарями-корифеями і читав літературу. А мама з бабцею чекали… молодого місяця на небі. Із настанням цих днів Андрійка повезли в операційну.
Коли усе позаду, а результат, як кажуть, на личкові дитини, можна стверджувати, що операцію Василь Никитюк провів таки унікальну. Хоча він зі скромності свою роботу так не називає. А от із твердженням, що це далеко не рівень обласної лікарні, погоджується.
– Я особисто результатами операції задоволений. Аби не заглиблюватися у медичні терміни – видалив пухлину і, акуратно підрізаючи трикутниками шкіру над бровами, зумів закрити дефект. Стягнута шкіра прижилася добре, післяопераційний рубець буде видно тільки на переніссі. Але після всіх необхідних фізпроцедур його зроблять майже невидимим.
Мирослава Косьміна,
Волинська область
Фото Миколи Комаровського

Василь НИКИТЮК народився 1960 року у селі Ружин Турійського району. Навчався у Тернопільському медінституті. Інтернатуру проходив у загальній хірургії. Але обставини склалися так, що працювати пішов саме у дитяче відділення. З 1993 року – лікар у хірургічному відділенні дитячої обласної лікарні. Вважає, що у хірурга має бути дві праві руки плюс розум, знання і ясна голова.

• Нравится
•