У редакцію від мешканців вулиці Травневої цього села на-дійшов лист. “На нашій вулиці шість будинків, і люди ще збираються будуватися, – йдеться у ньому. – Але ми вже майже рік живемо тут з малими дітьми без світла, бо Любешівський РЕС не може нам його провести. Кажуть, щоб ми заплатили за трансформатор 50 тисяч гривень і окремо за підключення до будинків. Хочеться запитати: яка у нас влада, на що вона дивиться, якщо молоді сім’ї з великими труднощами, без допомоги держави, повинні ще й за власні кошти проводити світло до щойно збудованої вулиці…”
– Така ситуація не тільки у нашому селі, – запевнила сільський голова Галина Римарчук. – Щоб провести світло на новій вулиці, насамперед потрібно мати технічну документацію, яку виготовляє “Волиньобленерго”. Цю документацію електрики зробили. Але цього мало. Потрібен ще проект. І тут виникла проблема: у районі всього один проектант, який має відповідну ліцензію. Та крім електрифікації, він задіяний ще й на проектуванні газопроводів. Усі документи, необхідні для проекту підведення світла на вулицю Травневу та ще на дві вулиці (загалом неелектрифіковано в селі майже два десятки новозбудованих осель), уже більше року лежать у проектанта. Що не заїду туди, усе чую відповідь: “Ще не готовий, дуже багато роботи”. Якби хто підказав, де знайти іншого проектанта, менш завантаженого! Буде проект, то людям хоч світло підключать, а з часом новосели і на новий трансформатор спроможуться…
У мешканців Травневої (в усіх шести будинках молоді сім’ї з маленькими дітками) менше оптимізму.
– А де нам узяти ті п’ятнадцять, а може, й більше тисяч гривень, – каже Світлана Бас, – якщо постійної роботи в селі нема, живемо з домашнього господарства та “сезонів” чоловіка.
Баси, як і їхні сусіди Жилки та Чубейки, побудувалися тут рік-два тому, й відтоді безуспішно домагаються підведення до осель електрики. Через канаву, в сусідів з іншої вулиці, світло є, але то тільки тішить серце надією, що й на їхньому кутку колись буде свято. Але коли? Через рік, два?
– Куди ми вже тільки не ходили, до кого не зверталися, – приєднується до розмови Любов Чубейко. – А відповідь одна: спочатку заплатіть.
Але новосели не можуть одразу здати потрібну суму, а в кредит ніхто робити не хоче, от і виникає нерозв’язаний вузол проблем. Я чула, що, наприклад, у Любешові люди, які беруть посели (ділянку під забудову – авт.), платять за них певну суму, в яку закладені і витрати на майбутню електрифікацію. У нас цього, на жаль, немає. Виходить якась загальна порука, коли хтось і спроможний заплатити необхідну суму, все одно не може нічого добитися.
– А коли отримували тут поселу, думали про можливі негаразди з її електрифікацією?
– Старий трансформатор звідси не так уже й далеко, метрів триста. Думали, до нього підключать. Зразу навіть обіцяли це зробити, але потім електрики передумали…
У Любешівській філії ВАТ “Волиньобленерго” про проблеми залізницьких та й з інших сіл району новоселів знають, але допомогти нічим не можуть, бо не мають на це коштів, будучи госпрозрахунковим підприємством.
– Новозбудовані житлові приміщення на вулиці Травневій у Залізниці належать до категорії “масив”, – коментує листа заступник директора філії Володимир Боснюк, – який ми повинні підключати в комплексі, тобто не можемо підвести електрику до якоїсь однієї окремої хати. Кошти на електрифікацію цього масиву та інших подібних повинні виділятися або з місцевого бюджету, або самі забудовники, об’єднавшись у кооператив, брати на себе всі витрати. Така практика не тільки в нашому районі, а й по всіх селах області. Залізницька сільська рада зверталася до нас із заявою видати технічні умови для електрифікації вищезгаданого масиву. Ми їх видали, і тепер заявнику згідно з ними необхідно замовити проект. Наскільки я розумію їхню проблему, у них немає грошей навіть на це.
– Мешканці скаржаться, що за їхні кошти змушують ще й трансформатора окремого на масиві встановлювати. А це великі додаткові витрати, які не кожному по кишені. Без трансформатора не можна якось до тих шістьох хат підвести світло?
– Не можна. Потрібно ставити окрему підстанцію, бо потужність у них велика, і від діючих мереж ми не можемо її видати. Це технічно неможливо. Щодо п’ятдесяти тисяч за встановлення трансформатора, то це перебільшення. Зрештою, вартість побудови підстанції більш-менш реально окреслиться, коли буде готова проектно-кошторисна документація. В усякому разі, набагато менше, ніж п’ятдесят тисяч.
Микола Шмигін,
Волинська область
Comments: |