Луцький аеропорт ризикує «пролетіти» повз Євро-2012
Підпис відсутній
Рік тому у перемогу Луцька над іншими претендентами на будівництво резервного аеропорту для Львова під Євро-2012 особливо не вірилося. В Івано-Франківську, Тернополі та Рівному функціонують цивільні летовища. Але після візиту до України експерти УЄФА відкинули ці міста-претенденти і без вагань обрали Луцьк. Головним аргументом на користь такого рішення стала злітна смуга військового аеродрому, на базі якої планується звести цивільний аеропорт. Вона, за оцінками фахівців, є унікальною, оскільки здатна приймати літаки будь-якого типу та за будь-якої погоди. Отож майбутній луцький аеропорт включили до національної програми підготовки до Євро-2012. Міністерство оборони погодилося на спільне використання летовища із цивільними авіакомпаніями.
Захоплені перемогою над іншими регіонами волиняни якось не надто поспішали доводити проект до логічного завершення. Минув рік, і Луцьк може пишатися… тією ж злітною смугою. Фактично самотужки безнадійну справу намагався просувати вперед заступник голови облдержадміністрації Василь Байцим. Все б, здавалося, нічого, бо до 2012 року ще далеко, але річ у тім, що виконувати роль “резервіста” Луцьк має уже з наступного року. Керівництво львівського аеропорту офіційно повідомило, що з 1-го квітня 2010-го підприємство на чотири місяці стає на ремонт, і має надати своїм партнерам з авіакомпаній інформацію про зміну маршрутів. Отже, доки відбуватиметься реконструкція, літаки має приймати Луцьк.
Виходить, зацікавлені у цьому всі. І авіакомпанії, бо Луцьк, за словами заступника голови обласної ради Бориса Загреви, географічно знаходиться навіть у вигіднішому положенні, ніж Львів (через Волинь проходить європейський повітряний коридор), й інвестори – за найпростішими підрахунками, які озвучив голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк, аеропорт заробляє на кожному пасажирові 5-7 доларів. Якщо все так добре, то чому ж досі нічого не зроблено?
Бо інвесторам не запропонували нормальних умов. На аукціоні, який не відбувся 25 листопада, вартість контрольного пакета акцій ВАТ “Луцьке авіапідприємство” встановили на рівні 2 млн 840 тисяч гривень. Окрім власне права на будівництво аеропорту, до лоту додали чималу ділянку землі у селі Крупа Луцького району з правом довгострокової оренди, аби зробити пропозицію привабливішою. Разом з тим інвестору довелося б узяти на себе ще майже до 10 млн різних витрат, у тому числі погашення накопичених боргів. Але й це не надто бентежило підприємців. А відлякав їх пункт договору, за яким інвестор має самотужки вирішувати земельні питання із 36 контролюючими організа-ціями та усіма сільськими радами, землі яких зачіпає цей проект.
– Залишати інвестора один на один із земельними питаннями – кабальна умова. Це на практиці означає, що доведеться вести переговори з сільськими радами. Комусь у селі не вистачатиме доріг, комусь захочеться відремонтувати клуб, комусь ще щось, на це піде дуже багато часу – зазначив представник одного з потенційних інвесторів – генеральний директор ВАТ “Луцький автомобільний завод” Володимир Гунчик.
Після провалу аукціону Волинська обласна рада провела позачергову сесію й призначила новий - на 29 грудня. Обласна влада погодилась взяти вирішення земельних питань на себе. Також на 30 відсотків знизили вартість пакета акцій. Комусь може здатися, що його хочуть продати за мізер. Але поглянути на ситуацію можна й з іншого боку. Для прикладу, Луцький автомобільний завод у 2000 році виставили на продаж за 6 млн гривень. З першого разу ніхто не виявив бажання його придбати, а знайшов він нового власника лише після того, як вартість знизили до 4 млн. Натомість з того моменту у підприємство інвестували близько чверті мільярда доларів. Нині завод входить до корпорації “Богдан”, яка є одним з найбільш ймовірних інвесторів Луцького авіапідприємства.
– Ми ведемо не лише автомобільний бізнес, а уважно приглядаємося до усіх перспективних проектів. Хоча у разі перемоги на аукціоні в інвестора лишатиметься всього три місяці, з грудня до квітня, аби підготувати аеропорт, але це зробити реально. Сучасні технології дозволяють будувати навіть при температурі -25 градусів. Тому цілком можна встигнути звести необхідний термінал із пропускною спроможністю 500 людей на годину, – прокоментував ситуацію Володимир Гунчик.
Якщо бізнес готовий до швидких кроків, не повинна зволікати і влада. Адже майбутній інвестор матиме лише те, що сам збудує, а у державній власності залишиться та сама славна злітна смуга, яка включає у себе й елементи навігації. Уже цього року за програмою підготовки до Євро-2012 на її ремонт мали виділити з держбюджету 1,9 млн гривень. Але досі цих коштів область не отримала, бо не може надати уряду відповідь, для чого вони потрібні. На наступний рік фінансування закладене на рівні майже 22 млн. Роботи з державною часткою майна спе-ціально створена дирекція, до якої входитимуть представники облдержадміністрації та облради, має запустити, не чекаючи проведення аукціону. В першу чергу почати треба із розробки технічної документації. Треба поспішати, інакше Євро-2012 і усі євротуристи пролетять повз Волинь.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
| Comments: |
