подзвонив через дві години після… свого похорону!

Ситуація, у яку потрапив 36-річний лучанин Сергій Редька, інакше як трагікомічною не назвеш. Поки чоловік перебував на лікуванні, рідні його... поховали.
В обласний наркологічний диспансер потрапив 15 жовтня. Сюди його привезли з вулиці. Каже, він сам попросився у цей медзаклад. І пояснює: “Я – бомж”... Про своє життя розповідає не дуже охоче. Не приховує, що не склалося воно через надмірну любов до спиртного.
Сергій Рак, завідувач відділення №2 Волинського обласного наркологічного диспансеру, розповів, що цьому пацієнтові не одразу дозволили зателефонувати рідним, бо чоловік був не зовсім адекватний.
– Коли у неділю подзвонив тітці, трубку взяла сестра Оксана, – пригадує “воскреслий”.– Кажу: “Принеси-но мені щось тепле одягнутися, бо холодно”. А вона мені: “Тобі на цьому світі тепло не було, вже і на тому холодно?” І мовчок. Мабуть, впала. А через дві години приїхала і розказала, з якими почестями мене ховали. Навіть сигарети в труну поклали!
– Так, старалися ж зробити все, як у людей, – ледве говорить Оксана, сестра Сергія. – Труну замовили, костюм купили –  як годиться. Ми ж не знали, що ховаємо чужу людину. Витратили понад 4000 гривень, якщо не рахувати поминальний обід.
Чому ж трапилася така прикра помилка? Як нам стало відомо, напередодні рідні повідомили міліцію про зникнення Сергія. Через деякий час на даху одного з будинків на проспекті Соборності у Луцьку знайшли тіло якогось чоловіка, тож їх і викликали у морг. Кажуть, труп був напіврозкладеним. За рисами обличчя впізнати людину було неможливо. Але, за словами рідних Сергія Редьки, їх запевнили, що відбитки пальців мерця співпадають з відбитками пальців Сергія. Тому так і вийшло.
Тим часом “покійник” хотів би побачити свою могилу, отож обов’язково поїде на кладовище у Гаразджу. Якщо до того часу не проведуть ексгумацію. Бо ж треба встановити, кого насправді поховали у чужій могилі.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк

• Нравится
•