У Кривому лісі усі сосни… криві

Є на Волині дивовижне урочище – Кривий ліс. Тут не побачиш жодної сосни-“свічки” – усі дерева настільки покручені, що вже сумніваєшся, чи вірити своїм очам? Бо якби мова йшла про два-три химерні стовбури, навряд чи б так вразилася. А неподалік Колок Маневицького району їх аж… чотирнадцять гектарів!Подібні урочища є   в Альпах і на Кавказі
Щоб розкрити таємницю походження цього чудернацького лісу, шукаю гіда.
– Вам головного лісничого треба, Юрія Рибчинського, – радять місцеві. – Досконаліше за нього навряд чи хтось знає цю місцину. А про урочище подейкують різне. Діди наші розказували, що сотні літ тому сюди впав метеорит. Тим сосонкам тоді було всього по кілька років. От і покрутило їх. Ви ж гляньте, межу Кривого лісу добре видно. Наче лінію хтось  провів. За нею стоять сосни рівні-рівнісінькі, як і годиться.
– А ви по гриби сюди ходите? Чи, може, боїтеся їх збирати через дерева-покручі? – випитую.
– Чого боятися? Ходимо. Тільки ж нині не дуже грибний рік.
Юрій Олександрович зустрічає моє запитання про метеорит з усмішкою:
– Ох, і нарозказують вам. Щоб таке стверджувати, треба мати на руках факти. Їх поки нема. Знаєте, криволісся – явище дуже рідкісне. Я давно цікавлюся цим питанням. Як правило, мова йде про такі ліси у гірській місцевості, на висоті понад 800 метрів. В українських Карпатах збереглося букове криволісся (Боржава, Красна, Рівна, Пікуй, Свидовець, Бескиди). Зокрема Буковецька полонина (з найвищою вершиною Львівської області – г. Пікуй, 1406 м – авт.) – один з небагатьох природних районів, у якому збереглося букове криволісся на висоті близько 1250 метрів. Тут переважають кущові форми дерев з п’яти-семи і навіть 20 особин у групі. Вони мають серпоподібну форму і наче стеляться по схилу. У Національному парку “Українські Бескиди”, де сходяться кордони України, Словаччини і Польщі, ще збереглося криво-лісся явора і горобини. Букове також поширене у багатьох гірських районах Європи (Альпи, Крим, Кавказ). Вчені вважають, що такі покручені форми стовбурів утворюються під впливом снігів або вітрів. Ми ж на Волині не маємо гір. Тому наше рівнинне соснове криволісся унікальне. І, на жаль, поки досі не вивчене. Жити тут, і не дізнатися, що ж йому посприяло, – історичний злочин. Тому ми взялися за цю велику дослідницьку роботу.
Кожному дереву – «паспорт»
Юрій Рибчинський показує свої володіння. Здається, знає тут кожне деревце. Одразу відчуваєш, що до химерних сосен у нього особлива любов.
– Ми плануємо найближчим часом облікувати в Кривому лісі кожне дерево – визначити географічні координати, – ділиться з нами Юрій Олександрович. – Уже робимо радіологічний аналіз грунту, аби підтвердити або виключити вплив на наше криволісся метеорита. Потрібне і дендрохроноло-гічне дослідження деревини, щоб точно визначити вік і побачити процес розвитку у різні періоди. Зробимо аналіз грунту для визначення його фізико-хімічних властивостей. Також плануємо висадити насіння з цих сосен і простежити, як розвиватимуться дерева – будуть нормальними чи мутантами (щоб впевнитися, чи не є зміни генетичними). На це піде не один рік.
Виявляється, могли вплинути на криволісся й інші фактори. Скажімо, хвороби. Хтось висунув припущення щодо соснового шютте (грибкове ураження, що викручує стовбури). Однак воно, як правило, “ламає” одинокі дерева, а не цілі лісові масиви.
Запитую у пана Рибчинського, чи не оминає Кривий ліс звірина. Запевняє, що ні – і звірина, і птиця водяться. А ще це урочище дуже люблять люди. Бо хтось йде сюди по гриби, а хтось – лише для того, аби сфотографуватися.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора

• Нравится
•