Пластиліновий світ братів Ковальчуків

У трьох братів Ковальчуків – Ігоря, Сергія та Романа із села Уїздці Здолбунівського району, ліплення з пластиліну стало досить серйозним захопленням. На великому столі у своїй кімнаті вони створили справжнє місто з дорогами, будинками, машинами та людьми.  У їхньому пластиліновому світі все як у справжньому житті – навіть є цвинтар з могилами та пластиліновими покійниками, а також міське сміттєзвалище з розбитими автомобілями.Головний архітектор та скульптор такого незвичайного міста – 17-річний Ігор.
– Я розпочав ліпити з пластиліну, як і більшість дітей, – розповідає юнак, – ще у сім років. Спочатку це були казкові герої: Колобок, Зайчик, Білочка. Згодом став робити роботів-трансформерів. Коли підріс, то мене найбільше зацікавили різноманітні машинки та будівлі. Тут вже й менші брати підросли, і ми стали разом творити.
Першою їхньою серйозною роботою був пластиліновий макет дитячого садка. Минулого року на День учителя виліпили мініатюрні фігурки своїх педагогів. Кажуть, кожен учитель себе впізнав.
Ліплять завжди втрьох, але в кожного своя спеціалізація. Ігор залюбки робить машинки та різноманітні запчастини, Сергій – будівлі та споруди, а найменший Роман найкраще ліпить фігурки людей. Коли виробів назбиралося чимало, у братів з’явилася ідея зліпити ціле місто, і вони взялися дружно до роботи.
Головна проблема – це «будівельний» матеріал, їм постійно не вистачає пластиліну. За найскромнішими підрахунками на таке містечко витратили понад шістдесят пачок. У ньому є банк, медичні заклади, школи, станція, поліція та інші офіси. “Жителів” на роботу розвозить міський транспорт, є також таксі. В гаражах – пластилінові моделі автомашин різних марок. Автівки мають мотори, у них відчиняються дверцята. Щоб модель мала гарний вигляд, потрібно дотримуватися пропорцій. 
Дуже багато залежить від якості пластиліну, хлопці кажуть, що раніше він був значно кращий. Найбільше працюють взимку, літом просто ніколи – багато роботи по господарству.
Своє місто брати возили на виставку у Київ, і їхня робота стала переможцем. За участь у рівненській виставці відділ освіти подарував братам ящик пластиліну. 
Чи будуть пов’язувати своє майбутнє з ліпленням – Ковальчуки ще не визначилися. Ігор цього року закінчив школу і освоює професію столяра. У майбутньому хотів би вивчитися на скульптора.
– Але треба спочатку здобути робітничу професію, – ділиться своїми планами хлопець, – щоб заробляти гроші і забезпечувати себе, а тоді вже можна далі вчитися.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•