Де Кощій Безсмертний «перевіряв» дружин на вірність?
{mosimage}Вересень – ідеальний місяць для відпочинку у Криму. Саме для відпочинку – без суєти на узбережжі, гамірних сусідів за стіною, зневажливих поглядів “місцевих”, що вже не перебирають туристами.
Але, мабуть, гріх сидіти тільки на пляжі, маючи під боком таку красу. Тут сила-силенна дивовижних екскурсійних маршрутів. Хтось мріє побачити розкішні палаци – Воронцовський, Масандрівський, Лівадійський, комусь кортить підкорити гору Ай-Петрі, когось ваблять історичний Севастополь і Керч… Та нині мені хочеться розповісти про менш відомі місця, які теж заслуговують на увагу туристів.
З ванни «Кохання» – у купальню «Спокутування гріхів»
Від села Сонячногірське Алуштинського району дорога веде на Генеральське, а там – рукою подати до найживописнішого й найповноводнішого (“дає” до 270 літрів води на секунду!) водоспаду Криму “Джур-Джур”. Розташований він в урочищі Хапхал. Місцеві гіди кажуть, що у перекладі на вірменську його назва звучатиме як “Вода-Вода”, на російську – як “Кап-Кап”, на українську – як “Крап-Крап”. А якщо заглибитися у кримськотатарську, то назва водоспаду перекладається як “той, що дзюрчить”. Наближаючись до цього дива природи розумієш, що назва не випадкова. Бо дійсно, він не шумить, не гуркоче, а саме дзюрчить. Цю красиву “мелодію” добре чути вже за кількасот метрів навколо. Вода широким потоком злітає з 15-метрового виступу і розбивається біля підніжжя. А вже звідти стікає у гірську ріку Улу-Узень.
Неможливо намилуватися цією красою. Але не полінуйтеся піднятися ще трохи вгору по течії. Там чекає цілий каскад мальовничих порогів. Під кожним – “ванна”-купальня. Водиця влітку і взимку однакової температури – 6-7 градусів вище нуля. Від однієї думки зуби цокочуть, але спокуса пізнати нові відчуття перемагає.
Кожна “ванна” має свою назву. Першою відкриває каскад купальня “Молодості”. Опускаєш у неї ноги – наче кригою обпікає тіло. Здається, ось-ось примерзнеш до дна. Тому швиденько, “бодрячком”, вистрибуєш на берег. За нею – ванна “Кохання”. Тут вже хлюпатися приємніше. І не тільки через її назву. Все-таки організм потрохи адаптовується до низької температури. Якщо перші дві купальні неглибокі, близько півметра, то остання – майже два. Туди треба пірнати! Як ви думаєте, яку назву вона має? Це ванна “Спокутування гріхів”. Бо й справді, після таких “SPA-процедур” ніби вдруге на світ народжуєшся.
Церква-маяк
Цінність цієї місцини – ще й кількасотлітній буковий ліс. Один з них просто легендарний. Колись у те дерево, якому понад 300 років, вцілила блискавка. Від неї залишилася у серцевині величезна дірка. Отвір пронизує фактично увесь стовбур – від кореня до верхів’я. Кажуть, якщо загадати бажання і вибратися по тому отвору наверх, воно обов’язково збудеться.
Приваблює диво-дерево не тільки туристів, а й режисерів. Пам’ятаєте Кощія Безсмертного з однойменного фільму? У селі жартують: “У дуплі старезного дерева він перевіряв на вірність своїх дружин!” Та що б не казали, “дірявий” бук у кадрі цієї картини є. Як і в фільмах “Червоненька квіточка” (“Аленький цветочек”) та “Діти капітана Гранта”. Нині гіди пропонують використати дупло інакше – підбивають дівчат переміряти у ньому свою талію. Мовляв, котра найстрункіша, обов’язково пролізе догори.
По сусідству у селищі Малоріченське є ще одна туристична родзинка – Церква-маяк. Вона возвеличується на висоті 54 метри над рівнем моря і своєю архітектурою нагадує ніс корабля, що йде по хвилях. Це – храм Покрови Пресвятої Богородиці. Церква будувалася як місце, де прихожани зможуть не лише помолитися, а й віддати шану усім загиблим в морях та океанах через шторми, катастрофи, військові дії, терористичні акти. Біля храму спорудили стіну, де рідні затонулих моряків залишають таблички з іменами дорогих людей, зниклих у водних глибинах, квіти, пам’ятні речі.
Вночі церква яскраво підсвічується. Замість традиційного купола її вінчає хрест, під яким – куля, символ Землі. Саме у ній і вмонтовано маяк для морських суден. Під храмом нещодавно відкрито “Музей катастроф”. У ньому розгорнуто унікальну експозицію – уламки затонулих кораблів, зброю, стародавні мапи... Розповідь гіда доповнює документальний фільм про найбільші катастрофи у водних просторах Землі. Словом, подивитися є на що!
Наталія КРАВЧУК,
Крим
Фото автора
| Comments: |
