Гусари та козаки підписали Дубенський трактат
У далекому 1651 році польські гусари та українські козаки були непримиренними ворогами, і кожна їхня зустріч на волинських теренах завершувалася кровопролиттям. За велінням історії, через 358 років гусари та козаки знову зустрілися у всеозброєнні – цього разу у древньому місті Дубні. Але не заради того, щоб визначити переможця. Навпаки, щоб підписати Дубенський трактат про вічний мир.
Ця акція продиктована нинішньою міцною побратимською сув’яззю українських міст Дубна (Рівненщина), Славути (Хмельницька область) та польського Гнева, а втілена у реальність Славутською козацькою паланкою Міжнародної громадської організації “Козацтво Запорозьке” на чолі з отаманом, міським головою Василем Сидором та загоном польських гусарів під керівництвом полковника, каштеляна Гневуського Ярослава Тручинського. Річ у тім, що ці дві громадські організації у своїх державах активно популяризують національні традиції. У тому числі і ті, що мають спільне українсько-польське коріння.
Заради підписання Дубенського трактату на міській площі зібралося велелюдне віче, яке гучно та привітно зустріло прибуття двох кінних загонів – гусарського та козацького.
Гарно сприйняла публіка і демонстрацію сили та міці кожної зі сторін. Приміром, поляки, одягнені у панцирні обладунки XVII століття, засвідчили вправне володіння списами. Козаки натомість не гірше володіли шаблями. А ще показали надміцну силу волі і натренованість тіла, коли танцювали по скляччі. Причому запал до такого танцю дав головний отаман МГО “Козацтво Запорозьке” Волинського округу Петро Олешко, який першим вийшов на бите скло, потупцював по ньому, залишившись при цьому без жодної подряпини на ногах.
Загалом на цьому зібранні було чимало цікавинок. Жінки, приміром, мали можливість покататися з гусарами та козаками на конях. У спільному виконанні звучали народні пісні, на честь віче салютували гармати.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
