«Бий поляка!» – гукали глядачі на відтворенні історичного бою
Розпочалися урочистості 14 серпня з проведення у Тернополі Великої ради Українського козацтва. Того ж дня у Вишнівці та Збаражі стартував VІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Байда”. Представники українського козацтва здійснили символічний похід шляхом війська Богдана Хмельницького за маршрутом Вишнівець-Добриводи-Мшанець-Залізці-Оліїв-Беримівці-Кудобинці-Млинівці-Зборів.
З-поміж багатьох заходів, якими була наповнена триденна програма святкування, найбільший інтерес глядачів викликало відтворення одного з епізодів Зборівської битви – переправи через річку Стрипу. Хоча річка вже не така повновода і саме місце бою (нині гідропарк) сильно змінилося за кілька століть, задіяні у реконструкції актори дуже старалися, аби баталії у їхньому виконанні виглядали натурально. Для цього режисери не пошкодували відповідного антуражу, амуніції і піротехнічних засобів.
Відобразити історичний бій 1649 року зголосилися члени військово-історичних клубів з України, Польщі і Білорусі. Кавалерійську та піротехнічну підтримку забезпечили актори кіностудії імені Довженка. “Воювали” сторони за допомогою автентичної артилерії і зброї XVI століття, були в одязі того часу, користувалися відповідними предметами побуту. Загалом у баталіях, що відбулися у кращих військових традиціях, взяли участь сто осіб, які зображали реєстрових козаків і повсталих селян, польські військові формування, татарське військо.
Такого Зборів ще не бачив. Піротехніки не пошкодували пороху для порохівниць трьох задіяних гармат і двох ожиг (багатоствольних гармат), патронів для вогнепальної зброї. Набої, звісно, були холостими, але й від них глядачів глушило, очі застилав дим, а на голови іноді сипалася земля – побічний ефект від особливо “влучних” залпів. Аби народ не постраждав через цю війну, правоохоронці оточили місце баталій щільним кільцем. З-за плечей міліції деякі азартні глядачі під’юджували козаків запальними вигуками: “Бий поляка!”
Маневри сторін за допомогою підсилювальної апаратури коментував актор Київського драмтеатру імені І.Франка Олексій Паламаренко. Згодом він розповів, що відтворюючи одяг XVI століття, акторам часто доводиться їздити музеями і зі спеціальними лінійками знімати мірки зі зразків давніх свит, шароварів, взуття. Одяг же козаків, які воювали у Зборові, відтворено за знахідками під Берестечком.
Інсценізація бою глядачам дуже сподобалася, однак багато хто нарікав, що “війни” було мало – актори вклалися у 20 хвилин.
– Якщо на полі бою перебуває сто осіб, які відображають дії піхоти, артилерії, кавалерії, то підрозділам важкувато переміщатися місцем битви протягом години, – пояснив курінний отаман Київського реєстрового полку Олександр Харченко. – Під час справжнього бою вояки у прямому контакті перебувають не більше 5-10 хвилин, а потім помирають. Ми знаємо, як себе поводити на полі бою, тому що робимо це вже не перший раз. У жовтні братиму участь у п’ятому фестивалі Terraheroica у Кам’янці-Подільському. Їздив до Польщі, де виступав у подібних заходах. Не скажу, що кожен член нашої команди є справжнім бійцем, але він знає, як потрібно поводитися зі зброєю, що робити на полі бою. Для нас це звична річ, хоча ми й не актори. Ми просто люди, захоплені військовою історією…
Світлана Клос,
Тернопільська область
Фото автора
Козаки наступають (фрагмент відтвореного бою під Зборовом)
Довідка. Зборівська битва між українським та польським військами відбулася 5-6 (15-16) серпня 1649 року. Навесні 1649 року 50-тисячна армія Богдана Хмельницького разом з військом кримського хана Іслам-Гірея II оточила фортецю Збараж. На допомогу прийшли польські війська під керівництвом короля Яна Казимира, до яких входило 30 тисяч вояків. 15 серпня 1649 року українсько-татарські загони виявили поляків при переправі королівського війська через річку Стрипу, атакували їх з фронту і тилу, а потім оточили. 16 серпня козаки увірвалися у польський укріплений табір, однак зрада кримського хана, підкупленого королем, врятувала поляків від нищівної поразки. У результаті Богдан Хмельницький був змушений укласти з Польщею Зборівський договір. Уперше за 300 років після падіння Галицько-Волинського князівства ця угода відновила Українську державу – Гетьманщину. Вона існувала до 1764 року, до скасування гетьманства російською імператрицею Катериною ІІ.
| Comments: |
