Шлюб освячується на небесах, а розривається у загсі
Підпис відсутній
– Чому ви знову віддали дитину йому (колишньому чоловікові тобто – авт.)? Я два тижні не бачила сина, бо готувалася до свого весілля! Той хоче відібрати джип, квартиру, магазин. Тепер у нього є плюс – малолітня дитина... – І хоча молода мама витирала сльози, та вони і бажання побачити сина-першокласника видавалися фальшивими. Поки батьки ділять майно, використовуючи у суді “плюс”, дитина лишається наодинці зі своєю душею...
Що змушує подружжя розлучатися, адже більшість одружуються по любові і взаємній згоді? Чому шлюб, який дає тріщину, не можуть врятувати ні прожиті роки, ні житло, ні бізнес, ні сльози рідних дітей?Була у лазні з чужими чоловіками? У монастир!
У VI ст. візантійський імператор Юстиніан встановив правила щодо розлучення. Чоловіків, які порушували це розпорядження, карали майновими стягненнями, а жінок відправляли у монастирі. Підставою для розлучення Юстиніан вважав державні злочини, замах одного з подружжя на життя іншого, а також якщо хтось став хрещеним для власної дитини. Та найголовнішою причиною визнав перелюбство (причому навіть дошлюбні зв’язки): “Якщо дружина проти волі свого чоловіка брала участь у бенкетах зі сторонніми чоловіками або милася з ними у лазні, відлучилася на ніч з будинку, ходила дивитися на кінні перегони, театральні вистави...”. Жінка вимагала розлучення, якщо чоловік передав її іншому, утримував коханку, а також якщо упродовж двох років не міг виконати подружній обов’язок.
У загс прийшов з… двома жінками
Якщо у Європі розлучення забирає багато часу і коштує іноді цілий статок, то в Україні, щоб стати не чоловіком і дружиною, варто лише принести заяву, навіть не вказуючи причини, і сплатити всього 17 гривень державного мита. Що ж стоїть за фразою, як колись пояснювали, “не зійшлися характерами”?
– А я вважаю, якби зійшлися характерами, то не жили б, – каже начальник Луцького міського РАЦСу Тамара Калинович. – Зараз статистика трохи тішить, бо у Луцьку розлучень стало менше: у 2005 році було 47%, у 2008 – 39%. Також не зросла і кількість розлучень, порівняно з часами Союзу. Думаю, велику роль у цьому зіграла і наша психологічна служба, яка вже майже двадцять років консультує наречених перед одруженням, і розмови молодят зі священиком, якого запрошуємо. Минулого року зареєстровано 728 розлучень. І не завжди на заваді є діти. Наприклад, шлюб розірвало 310 пар, які не мають дітей, і 344, у яких була одна дитина. Та коли у сім’ї двоє і більше дітей, розлучень значно менше. Повторні шлюби розпадаються у п’ять разів менше, ніж перші. Найкоротший, який зафіксовано у Луцьку, – один місяць. Розлучаються й ті, кому за 70. Чого тільки ми тут не надивилися! І таких випадків, коли чоловік приходить з двома жінками, щоб подати заяву на розлучення і одночасно на новий шлюб, немало. Але я не хочу про це розповідати, тому що за кожною ситуацією стоять люди, для яких це не завжди приємно.
Цікаво, чи подружжя, яке має намір розлучитися, звертається за порадою до психолога?
– Рідко, – сумно констатує психолог Анна Тодорук. – Приходять в останній день, коли рішення вже прийнято, і то з такими питаннями: “Як себе поводити на суді? Що робити, бо хочу дати шанс?” Це швидше крик відчаю. А як можна гасити пожежу відром води? В Україні із десяти шлюбів розпадається сім! Тому що не хочуть і не вміють жити разом. Якщо можна навчити, то де взяти бажання?..
До речі, найміцніші сім’ї – на Закарпатті, а найчастіше люди розходяться у східних областях, у столиці та на Одещині, що пояснюється великою кількістю населення.
Молодь не готова до «дорослого» життя
Аналізуючи статистичні відомості, надані Луцьким міським РАЦСом, з’ясовуємо, що найчастіше розлучаються пари, які прожили менше 5 років (30%) або 10-15 (20%), а також – 20 і більше років (20%). Психологи стверджують, що молодь розбігається, бо не готова до “дорослого” життя з обов’язками та відповідальністю, і розлучення сприймає як спосіб вирішення проблеми. Також часто швидко закінчуються і шлюби між молодими людьми, які одружуються через вагітність, оскільки роблять це не через внутрішнє переконання. Критичними парами є й ті, хто одружувався, коли їм було за тридцять – людям з усталеними поглядами важко вжитися. А подружжя середнього віку нерідко розходиться тоді, коли чоловіка та дружину пов’язують лише дорослі діти.
Часто розлучаються через подружні зради, до яких призводять навіть сірі будні. Саме це “добиває” чоловіків, котрі “яблуком розбрату” вважають справжню сексуальну близькість, яку заміняють балачки у ліжку про подруг і начальство. А жінки (переважно вони подають на розлучення) причиною найчастіше називають зради, чоловікових друзів, фізичне і моральне насилля. Пари розходяться і через нерозуміння, ревнощі, обмеження свободи, психологічну несумісність та сексуальне незадоволення, зневіру у партнері, відсутність дітей чи небажання їх мати, очікування подяки за “благодійність”, ув’язнення, різне соціальне походження...
І, як не парадоксально, причиною розлучення є... постійні розмови про розлучення, якими люди програмують себе.
Та найважливішими на сьогодні причинами розірвання шлюбів психологи вважають матеріальні проблеми і спільне проживання з батьками – 20% розлучень. І, звісно, немає нічого гіршого, ніж п’яниця у сім’ї – в Україні від цього потерпає кожна третя жінка і кожен п’ятий(!) чоловік. До речі, стали поширеними своєрідні кризові центри для людей, які опинилися у важких життєвих обставинах, зокрема є і в Луцьку (вул. Декабристів, 23) – тут за рахунок держави можна перебувати 90 днів.
Не «перетягуйте» дитину, як канат, на свій бік
Люди часто забувають важливе правило цивілізованого розлучення – залишити в спокої дітей, адже у 70 випадках зі ста страждають саме вони.
– Найважче дитині, яка в сім’ї єдина, – розповідає завкафедри психології і педагогіки НВК “Гімназія №14” Ольга Чухілевич. – І маленькі діти, і підлітки переживають розлучення болісно. Наслідком може бути енурез, алергія, псоріаз, депресія, істерики, дратівливість, впертість, агресивність, надмірна вередливість у дівчаток, замкнутість. Зникає бажання до навчання, виникають конфлікти з друзями, діти стають неслухняними і некерованими вдома, втрачається авторитет батьків. Підлітки частіше прилучаються до алкоголю, куріння, наркотиків і ранніх статевих зв’язків. Якщо хлопці негативно ставляться до однокласників та особливо до дорослих, потрапляють у сумнівні компанії, то дівчата часто демонструють самогубство. Наприклад, якось прибігає мама в сльозах у школу: мовляв, дочка сказала, що її знайдуть під колесами машини. А один хлопчик кілька днів гуляв по мікрорайону, мама ж була впевнена, що він у школі. Виявляється, у цих випадках батьки саме розлучалися. Часто діти, які пережили розрив, не розуміють роль тата і мами, що проектують у майбутньому на свою сім’ю.
– Що порадите батькам, аби дитина легше сприйняла розлучення?
– Насамперед, не “перетягувати” її, як канат, на свій бік, казати правду, не вирішувати проблем за рахунок дитини і не з’ясовувати при ній стосунків, не показувати штучно, що колишній тато чи мама є поганою людиною, не звинувачувати дочку чи сина у тому, що сталося, а зустрічатися і цікавитися їхнім життям.
Церква розлучає за аборт без згоди чоловіка?
Коли молодята вінчаються, то урочисто присягаються бути вірними у любові аж до смерті. Якби одразу після цього хтось запитав їх, чи колись вони розійдуться, то, звісно, відповіли би – “ні”. Що каже Церква з приводу невтішної статистики розлучень?
– Напевно, багато наречених не замислюється, що присягають перед Богом, – відповідає протоієрей Свято-Троїцького собору Луцька (Київський патріархат) Віктор Михалевич. – Світ пропагує такий спосіб життя, коли розлучення є нормою: чому я її (його) маю терпіти? Ісус Христос навчає: “Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу і одружиться з іншою, той чинить перелюб…” Основними канонічними причинами для церковного розлучення є смерть одного з подружжя, кількалітнє зникнення безвісти, хвороба, про яку не було повідомлено і яка не дозволяє бути повноцінним сім’янином, подружня зрада.
У православній церкві поняття “розвінчування” немає. Церковне розлучення і другий шлюб, а вкрай рідко і третій – не благословення Боже, а його попущення, аби людині не впасти у ще більші гріхи. Тож розглядаючи кожен випадок окремо, Українська православна церква (Московський патріархат) допускає розлучення у випадку зради, відлучення від православ’я, тривалої безвісної відсутності, зазіхання на життя або здоров’я подружжя чи дітей, через аборт без згоди чоловіка, при медично засвідчених алкоголізмі або наркоманії...
– Греко-католицька церква засуджує розлучення і не дає їх, – сказав отець Терентій, настоятель монастиря Святого Василія Великого, що у Луцьку. – Шлюб, гідно заключений, не розривається аж до смерті чоловіка чи дружини, тільки тоді інший стає вільним і має право взяти церковний шлюб.
Такої ж думки і римо-католицька церква. Однак, як повідомили нам в Управлінні Луцької дієцезії, поєднатися церковним шлюбом удруге можна, коли попередній скасують у церковному суді. Ця процедура може затягтися на роки, і ще не факт, що шлюб таки визнають недійсним. В Україні є церковні суди, зокрема у Львівській, Кам’янець-Подільській, Києво-Житомирській дієцезіях.
***
Звісно, розлучення – це сильне емоційне потрясіння, яке не минає безслідно: половина страждає від депресії, кожне восьме розлучення закінчується спробою самогубства, дехто топить горе у чарці, шукає першого-ліпшого. Жінки відчувають своєрідний шок, соромлячись і жаліючи себе. Чоловіки ж менше драматизують ситуацію, проте через півтора року після розлучення звертаються до лікарів зі скаргами на пригніченість, відсутність інтересу до роботи.
Часто жінки хапаються за думку, що колишній чоловік повернеться, і чекають, чекають... На це йдуть роки, тому психологи радять зізнатися насамперед собі, що шлюбу кінець, не шукати винного, у думках відпустити “половинку”, знайти сили ПЕРЕЖИТИ СТРАХ САМОТНОСТІ і РОЗПОЧАТИ НОВЕ ЖИТТЯ. Бо все-таки люди розлучаються тоді, коли втратили повагу, почуття, щирість, не почуваються щасливими і не хочуть бути разом. А чому – важливо знати самому, аби не повторити помилок у майбутньому...
Олена ПАВЛЮК
| Comments: |
