У Селі шиють норкові шубки
Такі добротні шубки шиє СВК “Остромечево”
– Мій НЕП, – жартує Олексій Степанович, – це наведення порядку та економічний підхід у господарюванні. До речі, на нашому підприємстві працює 40 відсотків українців, які в різні часи отримали в селі будинки. Це дуже гарні фахівці. Разом з українцями, білорусами трудяться й казахи, котрі також побажали в нас працювати. Нам працелюбні люди потрібні.
– Сьогодні в господарстві в користуванні 10,5 тисяч гектарів землі, утримуємо 13,5 тисяч голів ВРХ, з них дійне стадо становить 2,200, – розповідає головний економіст підприємства Жанна Місуно. – Навіть є 10 тисяч основного стада норки, росте 330 гектарів саду, є насадження лохин, кісточкових рослин. Господарство продає 6 тисяч тонн зерна (вал минулоріч становив 27,5 тисяч тонн при врожайності 58,2 центнери з гектара), 20 тисяч тонн цукрового буряка, півтори тисячі тонн рапсу. Вдалим був минулий рік і для садка – зібрали тисячі тонн яблук. 600 з них пішло на вино власного виробництва, решту – продаємо цілий рік, бо маємо добротні овочесховища. Саме рентабельність садка становила 98-100 відсотків, зерна – 47 відсотків, цукрових буряків – 28, рапсу – 68. Закупівельні ціни для переробки встановлює держава. Тобто є гарантія, що переробники нас не обдурять. Що стосується молока, то ціна залежить від сорту (а його 70 відсотків продаємо класом екстра). До речі, надоюють у господарстві по вісім тисяч кілограмів молока на корову. Три роки СВК працює з прибутком. Основний притік грошей – від виробництва яловичини. Загалом маємо 51 мільярд рублів виручки (офіційний курс гривні становить три тисячі білоруських рублів – авт.). Це живі гроші. Прибуток минулого року склав 11,6 мільярдів рублів. Рентабельність по господарству – 30,2 відсотки. Допомога держави в останні роки дуже велика. Зокрема в придбанні техніки: 50 відсотків ціни на неї гасить держава, а 50 відсотків беремо в лізинг на сім років. Збудували три ферми з доїльними залами за рахунок держбюджету. Йде реконструкція інших ферм під безпроцентну позику на три роки. Отримуємо по бюдженній лінії мінеральні добрива, багато виділяється на отримання палива.
Вразив у цьому СВК порядок на фермах, адже приїхали ми без попередження. Керівник м’ясомолочного комплексу Євгеній Шибун показав тваринницьке приміщення відгодівлі ВРХ. Воно чисте, доглянуте, як і сама худоба. Стіни вибілені, ніби перед Пасхою.
– А так і має бути, – зауважив він. – Чистоті в наших селах приділяється дуже велика увага.
Не менший порядок і на норковій фермі, де утримують звірків аж дев’яти кольорів. В Остромечево є цех хутряних виробів, де шиють обновки на всі смаки. Начальник цеху Наталія Суходольська каже, що майстрині виготовляють 200 моделей тільки головних уборів. А ще: шарфи, сумки, накидки, шубки з капюшонами й коротенькі норкові піджачки. Продукція конкурентоспроможна, тому продають її не тільки в Білорусі, але й за кордоном.
Підприємство підтримує місцевий будинок культури, де працює аж 33 людини.
– Наші колективи часто гастролюють не тільки Білоруссю, але виїжджають за кордон. У художній самодіяльності беруть участь працівники СВК. Звісно, їх потрібно відпускати з роботи на концерти. І керівництво сільгосппідприємства йде їм назустріч, навіть гордиться їхніми успіхами. Бо, наприклад, ансамбль музики і танцю “Остромечевские лявоны” отримав звання народного, – розповів про досягнення свого колективу Федір Мозоль, заслужений діяч культури республіки Білорусь, художній керівник будинку культури.
Вміють селяни не тільки співати, але й розслаблятися. Для них у господарстві – послуги лазні та басейну, зали з тринажерами. Попри гарні умови, п’яних на підприємстві не побачиш. Адже всі знають, що керівник комплексу ходить з... алкометром. Покарання за вживання спиртного найсуворіше, тому, як запевнили в Остромечево, всі “піддаються вихованню”.
Вразила в селі чистота. Смітники встановлені навіть у малих населених пунктах. А за вивезенням непотребу стежить сільська комунальна служба.
Марія ДУБУК, Луцьк – Брест
Фото автора
| Comments: |
