Пам’ятники тверезості
Cвого часу про цей унікальний пам’ятний знак, який зберігся до наших днів на околиці гірського села Ясень, що в Рожнятівському районі на Прикарпатті, розповідали чи не всі центральні друковані періодичні видання та засоби електронної інформації колишнього СРСР. Мова про чавунний хрест, на якому дослівно такий напис: “На памать святой тверезости 1874 Господи оружиє на диявола крест твой дал сей нам”. Як вважали тодішні фахівці-історики та краєзнавці, він не мав аналогів у Європі, а то й у всьому світі.
Вельми цікавою є версія появи цього пам’ятного знака. Мовляв, у Ясені була корчма, в яку частенько навідувалися місцеві газди й коротали за оковитою тут дні і ночі, пропиваючи, як мовиться, останню свитину. Не рідко закладали у борг корчмареві своє майно і навіть землю-годувальницю. Жінки, обурені пияцтвом своїх мужів, взяли та й спалили “забігайлівку”, а відтак замовили у Львові хрест, привезли його підводою, запряженою волами, і встановили на згарищі.
Та виявляється, що в тому ж Ясені є ще один такий самий пам’ятник і з таким же написом. Зберігається він на так званому До-лішньому цвинтарі. До шістдесятих років минулого століття це розп’яття стояло на місці, де нині розміщена початкова школа. Коли її почали будувати, то влада хотіла взагалі знищити пам’ятник, але власник присадибної ділянки Пилип Олексюк вночі перевіз його на згадане кладовище. До того ж заповів, що коли помре, то аби його поховали під отим хрестом. Звичайно, рідні виконали волю глави сімейства.
З виявленням другого подібного пам’ятника тверезості виникла й інша версія причин їх встановлення, кардинально відмінна від попередньої. Отож, і справді сумнівним виглядає те, що корчма стояла при в’їзді у населений пункт, бо переважно такі заклади тогочасної торгівлі функціонували в центрі села. На місці, де збудували початкову школу, колись теж не було житла, тобто там починався в’їзд у Ясень. За логікою, тут мала також стояти корчма. Виникає резонне запитання: якщо жінки спалили одну корчму, то, певно, так само мали вчинити і з другою?.. Насправді хрести-близнюки були встановлені як обереги, але не від “зеленого змія”, а дійсно “святої тверезості”, себто чистоти Христової віри. А щодо першої версії появи пам’ятника, то, очевидно, колишні радянські ідеологи-пропагандисти навмисне перекрутили значення змісту “свята тверезість”, аби в такий спосіб (до речі, під час відомої антиалкогольної кампанії) пропагувати тверезий спосіб життя. І робили подібне з нахилом відвертого нівелювання справжньої суті змісту написаного на хресті. Цим самим вчиняли богохульство...
Нещодавно до автора цих рядків листовно звернувся заступник голови міжнародної незалежної організації асоціації тверезості, житель міста Іршава, що на Закарпатті, Микола Паранич. Він повідомив, що в селі Білки на Іршавщині на старому цвинтарі зберігся чавунний хрест з написом: “Пам’ятник братства тверезости заведеного от Пія Папи 1874”, а на звороті – “Крест победил поганство, крест победит піанство”. Як бачимо, дата на двох ясенських і білківському хрестах – однакова, тобто їх встановили одного й того ж року. Але формою будови і надписами вони істотно різняться. На одному з них відсутнє слово “святої”, а це дає підстави впевнюватися, що пам’ятний знак у Білках дійсно символізував собою, так би мовити, антиалкогольний напрямок, чого не скажеш про розп’яття у Ясені.
Отож, існують різні версії стосовно причин встановлення пам’ятників тверезості. І кожна, як кажуть, має право на існування.
Іван ІВАНИШИН,
Івано-Франківська область
| Comments: |
