Народний суд
Якось на дачі, що поблизу Луцька, занадились злодії. Господарі терпіли-терпіли, доки терпець не увірвався, й вирішили засідку влаштувати. Попався дід. Відвезли його в міліцію. Там питають суворо:
– Чого це ви, діду, по дачах вештаєтеся?
– Козу шукав! – відповідає старенький. – Мабуть, її вже цигани з’їли, бо й сліду нема.
– Ну, то йдіть додому й по дачах більше не ходіть.
Спіймали бабусю – щось у торбинку рвала. Також в міліцію відвели.
– Чого це ви, бабусю, по дачах ходили? – питає міліціонер.
– Заблудилася я, синочку, – відповідає старенька. – Може, хоч відціля додому попаду.
А злодії знахабніли – спасу нема. І вдалися дачники до іншої тактики. Спіймали хлопця, що яблука трусив, і не повели в міліцію, а роздягнули догола й відпустили. Іншим разом якусь жінку запримітили, яка картоплю на чужій ділянці копала собі у мішок, – обстригли налисо.
Відтоді наче хто замовив. Злодії більше на дачах не з’являються.
Василь СОПРОНЮК
| Comments: |
