Тернополяни вигравали на весіллі внука Бандери,
Віп-гостем молодих з німецького посольства був Володимир КЛИЧКО
Грають на рідкісних інструментах
– Весілля з нашою участю – це справжнє театральне дійство, – каже керівник фольк-гурту, заслужений артист України Мирослав Бабчук. – Гостям цікаво спостерігати за розкішним обрядом, з якого складається українське весілля: викупом молодої, підставною нареченою, перепиванням… Увесь ритуал супроводжується музикою – то веселою, то жалісливою, залежно від моменту. Буває, весілля справляють у селі, тоді йдемо з процесією кілька кілометрів до церкви на вінчання. Молоді вклоняються зустрічним, а ми співаємо від душі – щоб скрізь було чути, що йде українське весілля! Багатство музичних барв, крім відомих трембіти, сопілки, скрипки, цимбалів, бубонів, допомагають відобразити рідкісні інструменти дводенцівка, най, коза, телинка, зозулька, гуцульське ребро, окарина, бугай, ліра, кобза, фрілка…
Відновлювати весільні традиції “Веселі галичани” почали років десять тому. Із файними музиками з тих пір встигли познайомитися наречені і гості на багатьох закордонних весіллях. Про одну з пам’ятних забав розповіла вокалістка “Веселих галичан”, дружина Мирослава Бабчука Світлана:
– Влітку 2003 року ми брали участь у весільній церемонії внука Степана Бандери Ореста Куцана. Орест – юрист, його дружина Жозлін – француженка українського походження, фінансист за фахом. Хоча родина Куцанів живе у німецькому Мюнхені, урочистість вирішили організувати на батьківщині молодої, у французькому місті Розе, в “Українській оселі” – приміщенні, де збираються наші емігранти. Напередодні весілля батьки молодих висловили бажання, щоб свято пройшло у старовинному дусі. Приїхали гості з 14 країн. Веселитися почали ще у п’ятницю. Увечері запалили велику ватру і до ранку співали українських пісень. Наступного дня було ве-сілля. Мирослав вишикував нас у ряд, попереду йшли старости з короваями, а решта артистів виспівували пісень. Дорогою до церкви на нашу колону зглядалися всі перехожі. Після вінчання ми повернулися до “Української оселі”, де всіх запросили на аперитив – прелюдію до основного застілля. Ми грали для гостей польки, вальси. Потім вони пригощалися. Закуски, гарячі страви були французькі та українські. Із наших – смачний червоний борщ і, звичайно, сало. Гості набирали їжу собі на тарілки на загальному столі, сідали за свої столики і пригощалися. Гуляли до ранку. Наступного дня під обід люди зібралися на галявині біля “Української оселі” на барбекю. Знову співали, танцювали, жартували… Молоді були щасливі і дуже вдячні за таке пишне свято. Зараз у них вже є двоє діточок – донька і син…
Веселили німців на березі Дніпра
Закордонні весілля “Веселі галичани” згодом тричі відіграли в Англії, забавляли гостей у Бельгії, Канаді. Якось артистів попросили виступити на “чисто” французькому весіллі.
– На фестивалі у Франції нам запропонували зіграти на весіллі молодих французів, – згадала Світлана Бабчук. – Наші і місцеві традиції, звісно, відрізняються. Їхній ритуал скромніший. Зазвичай молоді обмежуються офіційним розписом і вінчанням у церкві. Наше українське весілля має набагато глибші і цікавіші традиції – мабуть, найбагатші в усьому світі. Ми тоді приємно здивували іноземців.
У 2007 році тернополяни веселили пару, яка працює у німецькому посольстві у Києві. Молоді німці побажали, щоб музика на їхньому святі була лише українська. Весілля справили на березі Дніпра.
“Веселі галичани” тішаться, що не одного парубка одружили, не одну дівчину заміж видали. З кожної церемонії вони мають безліч спогадів, а вже скільки вражень у наречених та їхніх гостей – і не переказати.
За 20 років фольк-гурт побував на багатьох фестивалях, виступав на престижних сценах. Скрізь шанувальники дивувалися: як це можна танцювати, співати, грати на багатьох інструментах і майже кожні два номери переодягатися у різні костюми? (Їх, до речі, виготовляють для тернополян у львівській фірмі “Світлячок” за оригінальними ескізами Світлани Бабчук. – авт.). Виступаючи на європейських майданчиках, “Веселі галичани” співають англійською, польською, словацькою, чеською, німецькою, французькою, російською мовами. А Мирослав Бабчук ще й різними мовами концерти веде. Найбільш темпераментно сприймає талановитих українців італійська, французька публіка. Через те, може, й запрошують щороку до себе артистів тамтешні творчі агенції, утримуючи по кілька місяців за свій кошт.
Склад ансамблю не залишається незмінним. Перші 10 років він був постійним, а потім втратив цимбаліста, кларнетиста і танцюриста – вони залишилися у Канаді та Америці. Зараз у “Веселих галичанах” 13 учасників. “Це число для нас є щасливим. 13-го і наша з Мирославом донька Христина народилася… Переважно це число крутиться біля нас постійно”, – каже Світлана Бабчук.
Світлана Клос,
м. Тернопіль
| Comments: |
