Привезла з курорту дитя і… СНІД

Щойно ранковий промінчик сонця блисне на небі, Роксолана одягає маленьку Софійку й виходить гуляти. Вони можуть годинами бродити містом, вивчаючи кожен куточок Львова. Малеча з цікавістю оглядає давню ліпнину на будинках і постійно запитує у мами: “А то сцо”? Роксолана виштудіювала усі путівники, пізнавальну літературу про місто, аби знати, що ж відповісти доні. Вона прагне якомога більше бути з дитиною, бо не знає, скільки часу на цій землі їй відведено. Роксолана хвора на СНІД.

 

«Ви ніколи не станете батьком, медицина безсила»

Ляна і Назик – ця щаслива закохана пара випромінювала стільки світла і радості, що своїм позитивом заряджала усіх навколо. Вони і на парах сиділи разом, і в туристичні походи обов’язково відправлялися удвох, і в села до бабусь картоплю садити їхали гуртом (навіть коли ще одружені не були). Усі знали – якщо з-за дверей вигулькнула посмішка Роксолани, то слідом обов’язково зайде її Назар, чи навпаки.
Мабуть, отому безтурботному щастю двох молодих людей багато хто заздрив. Особливо однокурсниці, які не могли второпати, що ж красень Назик знайшов у цій дрібній кирпатій Лянці – вони ж і так, і сяк крутили перед ним довгими ногами з-під куцих спідниць, голими пупами, глибокими декольте. А він ні на кого “не вівся”. Десь та заздрість, мабуть, зібралася чорною хмарою. І хоч довго не давала про себе знати (уже Назар та Роксолана давно закінчили університет і отримали керівні посади на роботах), одного разу для них таки роздався грім серед ясного неба.
– Назику, я, мабуть, не можу мати дітей, – якогось вечора розпочала важку для себе розмову Роксолана.
– З чого ти взяла? – спробував розрадити дружину чоловік. – Ми ж над цим ще й не думали як слід. Треба підготуватися до батьківства, з лікаркою твоєю порадитися, дні, сприятливі для зачаття, вирахувати.
– Та я вже рік не оберігаюся... Спершу день прогавила – не випила таблетки. Думала, пощастило, що пронесло з вагітністю. Потім зовсім їх кинула пити. А діток все нема. Підеш завтра зі мною в лікарню?
– Та чом ні, піду. Заодно й сам обстежуся. Може, не в тобі річ.

***

Як у воду дивився. Гінеколог принесла результати аналізів Роксолани – вони були в нормі. Трошки “кульгав” гемоглобін – от і все. УЗД теж ніяких патологій не виявило. А от лікар Назара після детального обстеження повідомив чоловікові, що він... ніколи не зможе стати батьком, бо у його випадку медицина безсила, надії нема.

Зібрав речі і відправив дружину шукати коханця

Назар не знав, як зізнатися коханій. Він найбільше у світі боявся втратити її. Бо роки минали, а, здавалося, любив її все сильніше й сильніше. Міркував над ситуацією кілька днів – ходив, як у воду опущений, а тоді розповів усе, як є.
– Я не маю права прив’язувати тебе, – сказав. – Тому підготую усі документи для розлучення і відпущу тебе, як би гірко мені не було. Ти молода і повинна знайти себе в дітях.
Він намагався триматися, але сльози душили кожне його слово. Ляна, почувши про розлучення, й собі заревіла у “два струмки”.
– Про це мови бути не може – ми ж дали клятву, пам’ятаєш, у нашій церкві? Я не покину тебе.
Вони говорили до світанку. Він наводив свої аргументи, вона – свої. Тоді Назар прийняв несподіване для себе (та й для неї) рішення:
– Гаразд. Ми будемо жити разом, якщо ти пообіцяєш, що завагітнієш від іншого і народиш мені сина чи дочку.
Ляна не знала, що йому відповісти. Вона ніколи не думала про секс з іншим чоловіком. А тут її змушували.
– І як ти собі це уявляєш? – намагалася зрозуміти. – Це ж треба хоч трохи знати людину, аби на таке зважитися.
– Зовсім ні, – заперечив Назар. – Ми зробимо навпаки. Я відправлю тебе на хороший курорт чи в санаторій. Там познайомитися не проблема. Твоє завдання буде вибрати партнера, аби хоч трохи на мене схожий був. Між іншим скажеш йому, що ти безплідна. У тебе обов’язково вийде!

***

Роксолана збирала речі в дорогу – у Трускавець, а в самої зовсім не лежала душа до тієї подорожі. Ніби й згодилася з чоло-віком, що іншого виходу нема, та щось наче не пускало: то перед від’їздом руку зламала (довелося путівку на кілька тижнів перенести), то у неї тітка померла... Врешті таки виїхала, та вже у дорозі згадала, що паспорт забула. Мусив Назар наступним автобусом передавати. Словом, клопотів усяких мала останнім часом багато. Тож коли вже зареєструвалася у санаторії й отримала ключі від хорошого люкса, полегшено зітхнула: “Чи знайду кого – хтозна, але відпочити від турбот постараюся”.

Роман з тяжкими наслідками

Та шукати нікого не довелося – мужчина з-за сусіднього столика вже під час вечері недвозначно поглядав у її бік, а після трапези одразу підійшов знайомитися. Назвався Аланом. Сказав, що приїхав у Трускавець з Москви – любить тут відпочивати. Ляна поцікавилася, чи ж у Росії гарних місць мало? Він відповів, що має тут бізнес й заодно зустрічається з українськими партнерами.
Наступного дня вони вже ходили до бювету пити “Нафтусю” разом. Через день Алан запросив Роксолану на вечерю в ресторан, тоді на дискотеку, тоді – до себе в номер... Ляна сумнівалася, чи приймати його залицяння – він зовсім не був схожий на її Назика. Та дні невпинно минали, і таки наважилася.
Останній тиждень вони проводили разом кожну ніч. Ляна зловила себе на думці, що їй подобається, як Алан жадібно допався до її тіла, як буквально боготворив у ліжку, як заціловував всю і змушував від тих пестощів тремтіти. Він від’їжджав на два дні раніше, ніж закінчувалася її путівка. На згадку подарував Роксолані гарну золоту брошку. Вона прийняла, аби мати хоч єдину згадку про гарно проведені дні у Трускавці. Та повернувшись до Львова, вона зрозуміла, що не єдина брошка залишилася у неї від Алана – вона дійсно була вагітна.
Назар не допитувався, як дружина провела час у санаторії – на її обличчі було все написано. Що там казати – думка, що кохана провела ночі з іншим, колола серце. Та він тримався. А коли Лянка показала позитивний тест на вагітність, на радощах підхопив її на руки й кружляв, кружляв.
Ставати на облік вона чомусь не поспішала – почувалася добре, тому й вирішила, що зайві “оглядини” на кріслі у гінеколога навряд чи допоможуть. Прийшла до лікарки аж на п’ятому місяці вагітності. Тоді й дізналася, що має... СНІД.
Повторні аналізи підтвердили – Роксолана хвора. Назар теж одразу здав кров, аби знати, чи він заразився. Та його аналізи були хороші.
На аборт Ляні було пізно йти. Сподівалася лише на Бога – може, крихітку її участь мине. Тепер уже вона говорила з Назаром про розлучення – про свій гріх, про покарання, смерть, чужу дитину. Та він не слухав. Міцно обіймав і знову повторював: “Люблю, не покину”.

***

Софія народилася здоровою! Сьогодні їй уже майже чотири рочки. Хвороба у мами не прогресує – й це тішить.
– Біда навчила мене цінувати кожну мить, – зізнається Роксолана. – Так хочеться більше встигнути, більше дати своїй дитині. Якби не Назар, я б цього випробування не витримала...
Світлана РІДНА,
Львівська область

• Нравится
•