Автомобільна галузь в Україні загрузла у кризі найбільше

Володимир Цибульський

Володимир Цибульський

Хоча український уряд “засекретив” статистичні дані, проте відомо, що у найгіршій ситуації перебуває автомобільна галузь: спад на авторинку сягнув 79 відсотків. Волинь не є індустріально потужним регіоном, але так склалося, що саме бюджетоутворювальні підприємства, а саме: ВАТ “СКФ Україна” (Луцький підшипниковий завод) та ВАТ Луцький автомобільний завод “Богдан”, знаходяться у нашому місті. Зрозуміло, що криза аж ніяк не оминула ці підприємства, а отже, вона не може не позначитися на зайнятості місцевого населення, відрахуваннях до Пенсійного фонду, бюджеті.

 

Навіть песимістичні прогнози продавців автомобілів не виправдалися –   реальність виявилася значно гіршою. Для прикладу, автодилери “Субару Україна” планували за перший квартал реалізувати 1300 автомобілів, а збули лише 650. Та у нинішніх умовах раді навіть цьому. Ще минулого року Україна посідала сьоме місце в Європі з автопродажів (продано 623 тисячі автомобілів із запланованих 750 тисяч). Правда, треба зауважити, що сорок відсотків покупців скористалися кредитами. У цьому році прогнозують продати лише 120-160 тисяч. І хоча уряд збільшив митний збір на 13 відсотків, аби зменшити ввезення імпортних автомобілів, та це фактично аж ніяк не вплинуло на наших автовиробників. Іномарок на український ринок поступає значно менше, однак і об’єми виробництва на українських автозаводах теж різко скорочуються. Знову-таки, якщо взяти корпорацію “Богдан” (ЛуАЗ, “Черкаський автобус”, “Богдан-спецавтотехніка”, “Український автохолдинг”, “Хюндай Моторс Україна”), то об’єми виробництва тут  впали у 5-6 разів. Найближчим часом ця корпорація скоротить 3500 працівників (всього працює 9500 людей).
Ситуація у корпорації “СКФ Україна” (загалом шведська компанія СКФ – це 113 заводів у 25 країнах світу) не є критичною. Проте генеральний директор Луцького підшипникового заводу Володимир Цибульський реально оцінює виробничі можливості у цей кризовий період, які теж не надто втішні. Нашу розмову щодо перспектив автовиробників Володимир Іванович розпочинає із загальносвітових показників.
– На сьогоднішній день найпотужніший світовий економічний інститут аналізу та прогнозування “J.P.Morgan” розробив три варіанти сценарію розвитку світової еконо-міки. Базовий оптимістичний варіант передбачає, що у 2009 році світовий валовий продукт впаде на 2,8 відсотка. Його ріст розпочнеться у 2010 році. Ймовірність цього варіанта – 45 відсотків. Є й песимістична альтернатива: споживачі і виробники різко зменшать витрати, щоб зменшити заборгованість один перед одним. При цьому відбудеться значне скорочення працюючих. Більш глибоку кризу відчують країни Східної Європи. Ситуація на фінансових ринках погіршиться. Зросте кількість дефолтів. Світовий валовий продукт впаде на 3 відсотки, його незначне зростання розпочнеться наступного року. Ймовірність цього варіанту становить 36 відсотків. І найпесимістичніший варіант з невеликим відсотком ймовірності передбачає падіння Фондових ринків, що перешкоджатиме одужанню банківського сектору. Стрімко зростатиме безробіття, особливо на масових виробництвах, яким є автомобільне. У 2010 році падіння економіки буде продовжуватися.
60 відсотків споживачів Луцького підшипникового – на західних ринках, решта в основному в Росії, Білорусі, Україні. Якщо конкретніше, то це  Горьківський автозавод, КамАЗ, Мінський автозавод, Мінський тракторний завод, КрАЗ та інші, спад виробництва на яких дуже великий. Найгірше на нашому КрАЗі: якщо минулого року тут за чотири місяці виробили 1585 вантажівок, то цього року лише 65. Так як у більшості наших споживачів обсяги продажу та виробництва буквально обвалилися, відповідно це позначилось на потребі в підшипниках, а отже на нашому виробництві.  Ситуація складна. Немає платоспроможних клієнтів на автобуси. Як правило, замовники – бюджетні організації. А бюджет гостродефіцитний.
– І все-таки вам трішки легше, бо, як відомо, власники направили сюди немалі інвестиції. Брак обігових грошей – це зараз найболючіший момент для виробників та бізнесових структур.
– Так, на заводі впроваджується проект з передачі роликового високотехнологічного сучасного виробництва, на який спрямовується 100 мільйонів гривень. Уже іде налагодження, запуск. Пробну партію плануємо випустити в червні. Це, безумовно, нам допоможе пережити кризу, однак не врятує від скорочень, які будуть у серпні-грудні. У цьому році уже скорочено 93 працівники. Цей процес болісний, але необхідний: кількість працюючих мусимо привести у відповідність до реальних потреб виробництва. Адже минулого року середньомісячний обсяг продажів складав 30 мільйонів гривень, а цього буде добре, якщо матимемо 19 мільйонів гривень. Ми скоротили робочі дні: у травні мали чотири додаткові вихідні, а в червні буде шість. При скороченні виплачуємо компенсацію від дев’яти до одинадцяти минулорічних заробітних плат, бо в цьому році вона скоротилася на 19 відсотків. Наш підшипниковий завод у Луцьку не найгірший серед усіх членів СКФ. Так, німецькі партнери у Люхові працюють лише шість днів у місяць. Їхні споживачі – виробники вантажних автомобілів, трейлерів та автобусів. Найбільше падіння, як я уже казав, саме у виробників автобусів та вантажівок.
Але в країнах Євросоюзу при вимушеній зупинці заводу уряди компенсують працівникам час простою, так зване тимчасове безробіття, виплачуючи 2/3 від суми зарплати, а це 1500 євро. Завод таким чином не несе витрат. У нас підтримуються лише окремі галузі. На мою думку, це неправильно. Економіка такого не сприймає.
Та навіть при цій ситуації надіємося зберегти соціальну складову нашої діяльності. Не дивлячись на скруту, надаємо матеріальну допомогу у випадках серйозних недуг. Уже профінансували нашим працівникам дві операції на серце (по сімнадцять тисяч гривень). Продовжуємо купувати для працівників санаторно-курортні путівки, частково компенсуємо харчування у нашій їдальні. Для сім’ї у селі Рованці, де сімнадцятеро дітей, придбали мікроавтобус. Тобто від соціальних витрат ми не відмовилися. Звичайно, при більш виваженій політиці уряду ми могли б почуватися краще. Нам не повернуто понад 23 мільйони експортного ПДВ (13,3 мільйона з них уже перетерміновані). Чималі й податкові навантаження. Та надіємося, що навіть у цей непростий період знайдемо шляхи виходу з кризи.

Ще минулого року Україна посідала сьоме місце в Європі з автопродажів (продано 623 тисячі автомобілів із запланованих 750 тисяч). Правда, треба зауважити, що сорок відсотків покупців скористалися кредитами. У цьому році прогнозують продати лише 120-160 тисяч.

В країнах Євросоюзу при вимушеній зупинці заводу уряди компенсують працівникам час простою, так зване тимчасове безробіття, виплачуючи 2/3 від суми зарплати, а це 1500 євро. Завод таким чином не несе витрат.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>