Ракети продають в Росію та США, залізну руду – китайцям
Такі ракети випускали на Південному машинобудівному заводі
Худобу загартовують на холоді в ангарах
Саме на Дніпропетровщині діє понад 700 основних промислових підприємств. Як зазначив під час зустрічі з журналістами голова обласної ради Юрій Вілкул, край виробляє 19 відсотків валового продукту України, тобто посідає перше місце з наповнення бюджету і аж 18 – за субвенціями (з повернення коштів в область), що, звісно, керівників області аж ніяк не радує. “Але ми законослухняні, і не нами започатковано, що всі кошти осідають спочатку у Києві, а вже потім їх розподіляють по регіонах”, – зауважив обласний голова. Він наголосив, що область має найвищі доходи на душу населення і найнижчий рівень безробіття. Водночас через скупчення промислових підприємств існує й немало проблем. Зокрема екологічних. А це мільйонні накопичення відходів промисловості! 500 же населених пунктів області живуть на привозній воді...
Підприємство, яким гордяться не тільки жителі області, але й вся Україна – Південний машинобудівний завод імені Макарова (славнозвісний ЮЖМАШ, котрим у свій час керував Леонід Кучма). Це потужний промисловий комплекс із виробництва ракетно-космічної техніки, тролейбусів, тракторів, вітроенергетичних установок, металообробного обладнання та ін. Технічне оснащення та висококваліфіковані кадри дозволили Дніпропетровщині стати в один ряд зі світовими центрами ракетно-космічного машинобудування. Загалом завод спроектував кілька поколінь ракет. Україна оголосила себе без’ядерною державою, тому сьогодні їх виробництво скоротилося. Хоча попит на цю продукцію був і є. Підприємство продає ракети в Росію, США, Францію та Англію.
На підприємстві журналістам показали усучаснену конкурентоспроможну модель трактора ЮМЗ.
– Ми експортуємо продукцію у 15 країн світу (колись у 60), однак свій ринок для нас чомусь закритий, – сказав Віктор Гармаш, заступник гендиректора. – В Україні купують китайські трактори за 240 тисяч гривень, а наш вартує всього 150. Галузь не підтримується державними чиновниками, хоча ми справно сплачуємо в казну всі податки. І якщо аграрна країна не матиме власного машинобудування, вона не матиме майбутнього.
Відвідали журналісти на Дніпропетровщині й аграрні цехи корпорації “Агро-Союз”, де обробляють 14 тисяч гектарів землі, за оренду яких селянам платять по 100 доларів за гектар, утримують кілька тисяч голів свиней, ВРХ і навіть три тисячі страусів. Виконавчий директор Костянтин Ковтун зауважив, що хоч у закупівлю птахів вкладено й немало, але це перспективний бізнес. Водночас вразила нетрадиційна технологія холодного утримання худоби в... ангарах. Влітку легкі приміщення постійно провітрюються, щоб корови не дихали аміаком, а взимку їх не утеплюють, що дозволяє зберігати на таких от фермах певний мікроклімат.
Слово «криза» під забороною
Кривий Ріг – найдовше місто в Україні, його протяжність аж на 120 кілометрів. До речі, тут є 95-й квартал, і саме з цього міста вийшли більшість учасників кавеенівського “95 кварталу”. Оскільки населення тут більше 600 тисяч, а не мільйон (саме стільки має бути жителів в місті, щоб можна було збудувати метро), то ще в 1970-х роках спеціалісти почали працювати над іншим видом транспорту – швидкісним трамваєм. І вже у 1986 році відкрито його першу чергу. Нині “Швидкісний трамвай” – це окреме комунальне підприємство, яке обслуговує 35,4 кілометра траси, у тому числі під землею – 13,6 кілометра. Такий вид транспорту дозволяє зекономити пальне. Керівники гордяться, що за день на трамвайчику їде до 50 тисяч населення. “За весь час існування підприємства ми перевезли всю Україну”, – гордо зауважують.
Оскільки Кривий Ріг – місто індустріальне, то неабияке значення надається його озелененню. Воно просто потопає в алеях, парках, клумбах. Як сказав під час зустрічі з журналістами секретар міськради Сергій Маляренко, у місті прижився такий термін як “чистий четвер”. Саме тоді кожна організація виходить на закріплену за нею територію і наводить там порядок.
Діє при міськраді й дозвільний центр, де, заходячи в одні двері, а не бігаючи по всьому місту, підприємці щонайбільше за п’ять днів отримують усі необхідні дозволи на свою діяльність. Місто жорстко бореться із зарплатами в конвертах. Тому не дивно, що від малого та середнього бізнесу до бюджету міста надходить понад 35 відсотків коштів.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат у Кривому Розі – це найкрупніше гірничодобувне підприємство в Європі із завершеним циклом підготовки доменної сировини. Сьогодні на комбінаті працює 10 тисяч людей. “Тут заборонено вимовляти слово криза. Є нові умови господарювання, – сказав під час зустрічі народний депутат України Олександр Вілкул, який в минулому очолював це підприємство, а нині є його почесним президентом. – Зауважу, що на підприємстві не було ніяких скорочень, люди працюють повний робочий тиждень. Комбінат обслуговує 4600 комп’ютерів, за допомогою яких можна спостерігати, скільки залізної руди добувається в кар’єрі, як вона йде по підземних шахтах на підприємства. Нині 50 відсотків відвантаженої сировини купує Китай”. Один з найкрупніших кар’єрів комбінату – Первомайський, у якому аж півтора мільярда тонн залізної руди. Для прикладу: це 21 тисяча Ейфелевих веж та 21 тисяча мостів Патона у Києві... Глибина кар’єру – 370 метрів. Руда з нього зразу ж потрапляє у підземну шахту, і через 17 хвилин доставляється на поверхню. Як зауважили гірники, покладів сировини у цьому кар’єрі вистачить ще на 100 літ. Велика увага на підприємстві приділяється саме екології, наприклад, тільки 2008 року на ці потреби затратили 157 мільйонів гривень. А ще для озеленення території комбінат утримує... ботанічний сад.
Вражає на цьому підприємстві й Музей трудової слави, де зібрані унікальні експонати, які гірники віднайшли у надрах, є вся інформація про трудові династії тих, хто працював довгі роки на комбінаті.
Не оминули журналісти й Криворізького медико-діагностичного центру, на придбання якого виділені кошти (один відсоток) від продажу “Криворіжсталі”. Понад 27 мільйонів гривень затрачено тільки на придбання сучасного медичного обладнання, що дає можливість проводити найрізноманітніші діагностичні дослідження. Минулого року їх було аж 83 тисячі! А турбують жителів промислового міста в основному органи кровообігу, вроджені вади та онкозахворювання. Тому не дивно, що немало коштів підприємства вкладають в оздоровлення населення, виділяючи їм щорічно немалі суми на лікування та путівки. Та й місто роблять привабливим, озеленюючи за рахунок підприємств двори, обладнуючи зручні дитячі майданчики.
Марія ДУБУК,
Дніпропетровськ-Луцьк
| Comments: |
