Два роки минуло з моменту, коли Україну та Польщу визначили господарями футбольного Євро-2012. Відтоді організацію турніру ледь не кожен поважаючий себе високопосадовець називав справою національної гідності і можливістю продемонструвати усьому світу справжнє європейське обличчя України. Але минуло вже немало часу, а те, що досі бачить Європа, уже, можливо, змусило її пожалкувати про рішення дворічної давнини. 13 травня у Бухаресті відбулося засідання Виконавчого комітету УЄФА, на якому було проаналізовано та обговорено стан підготовки інфраструктури до Євро-2012. Фактично Україні оголосили останнє попередження від футбольної громадськості Європи.
Із самого початку, отримавши право на проведення Євро-2012 спільно з поляками, українці настільки захопилися романтизмом, що почали лобіювати розширення списку міст-господарів із чотирьох (по чотири міста мали представляти кожну країну) до шести. Переконати то європейців вдалося, але таке враження, що, окрім довірливих розмов із членами комісій УЄФА, котрі приїжджали в Україну одна за одною, майже ніхто нічим серйозно і не займався. Футбольних чиновників водили по ресторанах, готелях, тільки не по об’єктах, які мають відношення до справи.
І ось результат – на бухарестському засіданні було оголошено про суттєві недоліки у підготовці інфраструктури у всіх українських містах. Тому на даний момент гарантії на проведення матчів Євро отримав лише Київ. Але українську столицю поки що позбавили права на проведення фінального матчу турніру, якщо місцеві стадіон, аеропорт, транспортна та готельна інфраструктура не будуть відповідати обумовленим вимогам до 30 листопада 2009 року. До того ж часу мають виправити ситуацію Донецьк, Львів та Харків, які ще можуть зберегти статус приймаючих міст.
Щодо наших сусідів-поляків, то у них справи йдуть набагато краще. Гданськ, Познань, Варшава і Вроцлав уже затверджені як міста-господарі Євро-2012. Більше того, навіть резервісти Хожув та Краків сподобались експертам.
Хоча в офіційній частині бухарестського засідання керівник УЄФА Мішель Платіні знову заявив про паритетність між Польщею та Україною у кількості міст, які будуть приймати Євро-2012, в кулуарах уже ходять інші думки. Мовляв, якщо до 30 листопада Україна не зробить прорив, то турнір організовуватимуть за схемою “6+2”. Тобто право на Євро-2012 отримають шість польських міст і лише два українські.
Не даремно пригніченим виглядав після повернення з Бухареста президент Федерації футболу України Григорій Суркіс. Спілкуючись з журналістами, він був максимально відвертим і фактично підтвердив чутки: “Ухвалені рішення є справедливими, оскільки УЄФА дотримав принципу паритетності, на якому наполягали обидві сторони. Названо по чотири міста в Україні та Польщі, яким за певних умов надається можливість провести турнір на своїх територіях. Інша справа, чи скористаються території цими можливостями і чи не втратять свій останній шанс через власну неспроможність організації таких заходів. У цьому зв’язку будь-які претензії і образи на адресу УЄФА є безглуздими та некоректними. Адже всяке терпіння має свої межі... Лише дзеркало зможе об’єктивно показати, хто насправді є причиною наших негараздів. Питання поставлено руба: або ми у відведені строки ретельно і результативно працюємо над помилками, або УЄФА змінює формат проведення Євро не на нашу користь. Все. Крапка! Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Зверніть увагу, саме рук, а не язиків”.
Залишається тільки сподіватися, що слова Григорія Суркіса почують ті, кому вони адресовані. Ми не маємо права вкотре не скористатись довірою Європи, бо 30 листопада може обернутися для України як святковими подіями, так і похороном чергової надії на хороше майбутнє та соромом за свою країну.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
Comments: |