«У родині, крім мене, теж були Флорії»
У число жіночих імен, які на Рівненщині зустрічаються в «єдиному екземплярі», потрапила Флорія. Причому, статус єдиного це ім’я зберігає уже не перший рік, а протягом тривалого часу, відколи Флорія Шинкарьова (Черновцан) мешкає у Рівному.
– Майже при кожному зна-йомстві люди запитують мене: чому саме Флорія, – зізнається жінка, яка працює у туристичній фірмі «Мандрівник», – а я в таких випадках «відсилаю» їх до сімейного кодексу, де сказано, що «ім’я дитини визначається за згодою батьків» і кожен з них має право пропонувати ім’я, яке він вважає найблагозвучнішим». Мене ж батьки вирішили «поєднати» з природою. Флора – це у римській міфології богиня квітів і весняного цвітіння, а Флорія – похідне від Флори. Більше того, у нашій родині я – не перша представниця цього жіночого імені. Так називалися мої попередниці в минулих століттях. Зрештою, як і Аурелія, моя рідна сестра, котра перейняла ім’я від бабусі.
Загалом, як зазначає Флорія Дмитрівна, там, де вона народилася (а це Буковина, біля румунського кордону), її квіткове ім’я сприймалося як звичне. Натомість в інших місцях – Росії, Угорщині, на Кавказі, куди її батькам як сім’ї військовослужбовців доводилося переїздити, Флорія викликала певне здивування.
– Особлива допитливість проявлялася у школі, – каже власниця рідкісного імені, – було, що дехто з хлопців навіть дражнився, називаючи мене то Флоркою, то Хлоркою. Втім, на ці «вибрики» я ніколи не ображалася, а своїм іменем завше пишалася. Бо воно, справді, і змістовне, і милозвучне. А те, що рідкісне, – так це йому лише на користь. Чи впливає Флорія, як і будь-яке інше імення, на долю? Моя відповідь тут однозначна – абсолютно ні. Хоч цікавих збігів обставин було чимало. Як от у ситуації з моїм чоловіком. Ми з Максимом, перш ніж зустрітися віч-на-віч, тривалий час спілкувалися по телефону. Так ось, спочатку він думав, що Флорія – це не справжнє ім’я, а придумане, маскувальне. Водночас воно йому дуже сподобалося. Пам’ятною також для нас залишається фраза, мовлена під час вінчання отцем Леонідом: «Вінчається раб Божий Максим. Вінчається раба Божа Флорія». Натомість, коли у нас народилася донька, ми не стали вдаватися до якогось рідкісного імені. Назвали її Анастасією, посилаючись на родовідне коріння. Зрештою, я особисто дотримуюся думки, що не ім’я визначає долю людини. Нашу долю визначає наш життєвий вибір, хоч, звичайно, до вибору імені новонародженому варто завжди підходити вдумливо та виважено.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
