За два тижні копав три могили… для себе
– У 1944-му творилася така колотнеча, що й досі стоїть перед очима, – пригадує Мелетій Макарович Рогашко, житель села Кораблище Млинівського району, староста тутешньої Різдво-Богородичної церкви. – Тоді померло багато моїх односельців. Неподалік від храму німці скинули декілька бомб. У хатах повибивало вікна, знесло дах, а ось церква залишилася неушкодженою.
А перший раз копати могилу для себе змусили енкаведисти. Вони запідозрили, що у похоронній процесії, яка принесла покійника на відспівування, є бандерівці. Усіх людей поставили на коліна і декілька годин тримали під стволами автоматів, хоч жодного вояки УПА так і не знайшли. Ось тоді ми копали могили для себе.
Через деякий час до нашої хати зайшла група енкаведистів, і найстарший з них приставив до моєї скроні пістолета. Кажи, мовляв, хто до вас з лісу навідується. Вояки УПА і справді заходили, брали провіант, про що хтось взнав і “заклав”. “Гості” вивели мене, 16-річного хлопця, за хату, дали у руки лопату і наказали: “Копай для себе могилу”. Що вдієш – копаю. Спочатку думав, що лякають, однак коли поставили мене на краю копанки і клацнули затвори, в душі все похололо. Врятував випадок. Взнавши про те, що твориться, чимдуж прибіг із села мій старший брат. І, як на диво, став поруч зі мною, обняв мене і заявив: “Якщо розстріляєте, то тільки нас двох. Але знайте, прийде з фронту наш батько і наш брат. Вони вас з-під землі дістануть”. Це охолодило енкаведистів (на жаль, батько і найстарший брат з війни так і не повернулися – загинули). У спокої мене вони все одно не лишили. Забрали до Млинова. Як тільки не знущалися наді мною! А най-гірше було, коли защемлювали дверима пальці. А потім нас, декількох затриманих, вивели на берег Ікви і наказали копати могили. Я тоді подумав: три копанки за два тижні. На щастя, й отого, третього разу біда минулася. Нас змусили копати могили, щоб поховати у них вже закатованих хлопців… Так і не довівши вини, енкаведисти відпустили мене. Мама тоді, зустрічаючи, просльозилася і сказала: “Сину, ті, хто переживають стільки знущань, мусять довго жити”. Ось і живу, а заодно розповідаю правду про наше минуле...
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
