Літо буде сухим, осінь – дощовою

Понад 20 років спостерігає за погодою 82-річний Іван Походай із села Старий Збараж. Всі сусіди прислухаються до його прогнозів, адже помиляється Іван Теодорович рідко. Колишній учитель історії визначає, якою буде та чи інша пора року, за молодим місяцем, вітром, поведінкою птахів. За його словами, кліматичні умови із майже стовідсотковою точністю повторюються у наших краях через кожні п’ять років. За інші регіони пан Походай «відповідальності не несе». П’ятирічний цикл повторюваності погоди пенсіонер вивів на підставі записів у власному календарі, який веде із 1988 року. Якщо вірити його записам, клімат цього року буде майже тотожним тому, що й у 2004-му.
– У кінці зими я спрогнозував, що початок весни буде затяжним, зокрема березень видасться прохолодним і дощовим. Так і сталося, – каже Іван Походай. – Квітень, як і передбачав, є сухим. Проте я розраховував, що у середині місяця пройдуть короткочасні дощі, але їх не було.
За передбаченнями сільського синоптика, погідним обіцяє бути й травень. Однак деякі народні прогнозисти кажуть, що 10-11 травня вдарять заморозки.
– Це можливо, – погодився Іван Теодорович. – Бувало таке у травні, що вимерзала картопля висотою до 20 сантиметрів. Люди у таких випадках рятують насадження, накриваючи їх мішковиною, простирадлами. Плівкою вкривати не варто, бо рослини можуть спаритися. Взагалі ж, якщо картопля ще може встояти перед заморозками, то із висадженням у ґрунт більш делікатних, теплолюбних рослин, а надто квітів, слід зачекати до середини травня.
Те, що у прогнозах іноді трапляються проколи, синоптика-аматора не засмучує. Він не претендує на абсолютну точність передбачень, адже важко і, мабуть, неможливо перерахувати всі фактори, які впливають на погоду. Особливо складно стало робити прогнози після Чорнобильської аварії. Викиди радіації у біосферу Землі, які не припиняються (час від часу “чмихають мирним атомом” Хмельницька, Рівненська АЕС), змішують карти і народним, і офіційним прогнозистам. Але останні помиляються” із погодою навіть частіше, ніж аматори, бо не враховують фізики сонячно-земних зв’язків, тобто впливу Сонця і Місяця на клімат.
– Дехто визначає, яким буде наступний рік, спостерігаючи за погодними явищами впродовж 12 днів – із 26 грудня до 6 січня, – розмірковує Іван Походай. – У цей період кожен день задає кліматичні особливості певному місяцю у році. Так, 1 січня відповідає за липень, 2 січня – за лютий, і так далі. Я цей метод не практикую, а стежу за місяцем-молодиком. Якщо на його нижній ріжок можна, умовно кажучи, повісити відро, місяць не буде дощовим. Відчувають погоду і птахи та звірі, тож спостерігаючи за ними, можна прогнозувати самому. Наприклад, якщо ластівки літають дуже низько над землею і шукають поживи, слід чекати негоди. І, навпаки, ластівки у небі високо – буде гарний день. Індикаторами дощової погоди є ворони, коли збираються у зграї…
Літо Іван Походай передбачає у Західній Україні по-справжньому теплим, навіть спекотним. Задощить лише у серпні. Однак засуха нашому регіонові не загрожує, швидше її слід боятися східним і південним областям. 
– А ось осінь на Галичині буде примхливою, дощовою, – вважає сільський синоптик. – Господарям потрібно буде добре тримати “ніс за вітром”, аби вловити момент для збирання врожаю. 
Якою буде наступна зима, Іван Походай ще не дивився. Загалом же спрогнозувати настрій зим здатні зокрема смереки. Якщо молоді шишки на них виросли низько від землі, зима буде теплою. А якщо їх там негусто, зате багато вище до крони, то зими чекай лютої.
Що стосується природних катаклізмів на зразок минулорічного потопу у південних районах Тернопільщини, то їх, як обіцяє Іван Походай, не повинно бути.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область

• Нравится
•