Бабуся лікує виразки шлунка і важкі опіки

Ірина Жеромська понад 40 років лікує людей

Ірина Жеромська понад 40 років лікує людей

Про Ірину Жеромську із села Горішня Вигнанка Чортківського району Тернопільської області знає не тільки вся округа, але й весь західний регіон України. До неї люди їдуть зі своїми тілесними болями. І рада б деколи відпочити, але де там: стукають у двері і вдень, і вночі.
«Я реклами не потребую, – заявила Ірина Миронівна, дізнавшись про причину нашого візиту до неї. – У житті стільки бід, що люди шукають порятунок де завгодно. Допоможу одному, десять дізнаються. Ось так і їдуть згодом до мене вже інші. Приймаю всіх, хто потребує допомоги, але вже важко мені».

Цілющі ліки – на травах
Бабуся родом з Краківської губернії, з родини переселенців. А займається лікуванням людей ось вже понад 40 років.
– Лікую виразки шлунка, різноманітні опіки (доводилося навіть 70 відсотків знищеної вогнем шкіри відновлювати).  Геморої, нариви, виведення солей з організму – то все моя робота... – скромно розповідає про себе.
– Наша газета писала про цілителя, котрий використовує для лікування опіків мед. А  чим лікуєте Ви?
– Маззю, про яку нікому не розповідаю. Її рецептуру мені передала мама, а її цілительству навчав ще польський лікар, – каже жінка. – Адже що головне? Не нашкодити. Мазі готую сама, використовуючи трави. Деякі збираю, деякі мені привозять люди. Відповідально до всього треба ставитись. Взагалі, лікування опіків – то дуже брудна справа... Не кожен зможе на ті рани дивитися.
– А чим Ви робите перев’язки, адже ж там гній, кров, присохла шкіра...
– Все необхідне є під руками. Для того, щоб все лишнє відпало, я роблю спеціальні розчини, куди, наприклад, людина занурює обпечену руку. А згодом вже накладаю мазь і стерильну пов’язку.
– До речі, після цього настає таке полегшення, припиняється біль, – зауважила Галина Брендьо із села Ридодуби Чортківського району (родом жінка із села Овлочин Турійського району Волинської області). – Я ошпарила окропом руку. Ось тепер їжджу до Ірини Миронівни. Зараз вже легше, одужую. Дуже вдячна цій добрій людині за турботу...
Таких теплих слів про Ірину Жеромську – цілий зошит. Її пацієнти не тільки охоче записують слова вдячності на папір, але й фотографуються до і після хвороби. Скажу чесно, фото пацієнтів з обпеченими частинами тіла вражають.
Солі гонить... селера
– Багато люду приходить і з проблемами шлунка. Доводилося навіть складні кров’яні виразки лікувати, – додає Ірина Миронівна. – Неприємні геморої також піддаються лікуванню за допомогою трав, а не скальпеля. Аби тільки було бажання.
– А чи доводилося вам допомагати лікарям, адже вони підозріло ставляться до нетради-ційних методів лікування? – запитую пані Ірину.
– Доводилось і з лікарями працювати, – усміхається жінка. – Багатьох пацієнтів саме вони до мене й направляють. Був випадок, коли до мене привезли жінку, яку чоловік облив бензином і підпалив. Вона  була дуже обгоріла. Я з нею поповозилася, але таки виходила, хоч і було обпечено 70 відсотків тіла. З чоловіком-нелюдом та жінка розлучилася. Про мене не забуває, спілкуємося й зараз. Боляче дивитися і на маленьких постраждалих дітей. А був випадок, коли дівчина обпекла руку якимось клеєм (так собі чоботи вирішила поремонтувати, що вилила його на себе). І як наслідок – опіки, – розповідає про своїх пацієнтів чортківська цілителька. – А недавно одна жіночка привезла свого тата, у якого з маленького прища виникла велика проблема. Утворилася велика рана. Крім того, чоловіка замучував цукровий діабет. Але підняли хворого на ноги.
– Нині в людей багато проблем через солі...
– Їх можна вигнати з організму за допомогою звичайнісінької селери. Наприклад, на тертку перетерти півкілограма селери, додати стільки ж травневого меду та стільки ж спирту. Все це нехай постоїть місяць. Приймати по столовій ложці перед їжею тричі на день. Взагалі, наша природа щедра, однак людина часто надає перевагу пігулкам, аніж різним настоянкам.
– Ви знаєте рецепт мазей від опіків, воло-дієте знаннями, котрі передаються з покоління у покоління. Чи не хотіли б ці надбання комусь передати?
– На жаль, мої діти не  хочуть займатися цілительством, бо то і кров, і гній, і сльози. Не кожен витримає. А передала б свої знання тільки щирій, добрій людині, котра справді хоче допомагати. Так що шукайте спонсорів... – усміхнулася пані Ірина. І поспішила до пацієнтки, котра терпляче відмочувала свою руку у якомусь розчині.
Марія ДУБУК, Тернопільська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>