Трирічний малюк помер у лікарні

Привезли хлопчика з «респіраторкою»,а розтин показав... менінгоенцефаліт
Сьогодні втішити згорьовану родину Чепелюків із села Холоневичі Ківерцівського району важко, адже минулого тижня вона втратила 3-річного Вадимка. Батьки викликали до сина лікаря, однак вчасно виявити важку недугу медик не зміг. Коли стан дитини став критичним і рідні власними силами доправили дитя у районну лікарню, було вже надто пізно...Вадим «згорів»  кілька годин
Шукати винних батьки не хочуть. Кажуть, так, значить, синочкові судилося – залишитися у їхній пам’яті маленьким хлопчиком.
Розповідають, що за тиждень до цього у Вадимчика з’явилася висипка на тілі.
– На личку, ручках шкіра була така, наче кропивою попечена, – пригадує мама. – Я спочатку подумала, що він з’їв шоколадні цукерки і у нього алергія проявилася. Але лікар, якого ми викликали (у Холоневичах є сільська дільнична лікарня – авт.), запідозрив скарлатину. Сказав, що головне зараз не застудити дитину. Цілий тиждень Вадимко був вдома – енергійний, ні на що не скаржився. А в суботу блиснуло сонечко. Я його одягнула й пустила трохи надвір, аби погуляв. Коли він прийшов з вулиці, був якийсь дуже в’ялий і одразу попросився спати. Тоді у нього стала підійматися температура. Я йому поставила свічечку, аби полегшало, жар спав. Але у неділю зранку синочку знову стало погано. Температура вдень піднялася до 39 градусів. Ми викликали лікаря, він вколов анальгін з димедролом. Температура трохи впала.
У дитини не було апетиту. Кажуть, цілий день хлопчик тільки водичку пив та чаї. Надвечір Вадимові захотілося какао з молоком. Він із задоволенням його випив, але фактично одразу все вирвав.
– Я до ранку його на руках тримала, – крізь сльози розповідає мама. – Він марив, погано дихав. Бачу, почали губки біліти. Кажу чоловікові: треба його негайно в районну лікарню везти (а це – понад 50 кілометрів від Холоневич – авт.). На світанку у понеділок ми знову викликали лікаря. Він зробив малому укол, і брат чоловіка бусом нас повіз у Ківерці. Десь на півдорозі, у Сокиричах, Вадимко почав голівку відкидати і втрачати свідомість...
З приймального відділення маленького пацієнта одразу відправили у реанімаційне відділення. З 9-ї години медики боролися за його життя, проте врятувати хлопчика так і не змогли.
– Коли я зайшла в реанімацію, Вадимко був дуже холодний, – пригадує мама хлопчика. – Скаржився, що колінка йому болять, важко дихав і просив забрати його додому. Мені не дозволили залишитися поруч, і я вийшла. Бачила, як сестрички бігли в реанімацію, несли кисневий балон. А десь за півгодини мене покликали і повідомили, що зробили усе, що могли, але...
Знімки у дитячому фотоальбомі та віршик, прочитаний недавно Вадимком мамі на мобільний телефон – єдина згадка батькам про дитину. Їм не віриться, що ось так втратили сина. Не нарікають, не звинувачують, просто ллють гіркі сльози... А свого лікаря навіть захищають – бо ж хіба він хотів, аби все так скінчилося? Трохи опам’ятатися від горя їм допомагає старший син – 12-річний Богдан. Та й уся родина, що підтримує цю сім’ю у таку тяжку мить.
Винних поки що немає
У Ківерцівській районній лікарні цей випадок досі вивчають. Поки говорити про чийсь недогляд рано. Адже при розтині виявили, що дитина мала тяжку недугу – менінгоенцефаліт (інфекційне захворювання, яке вражає оболонку головного мозку).
– До нас дитину привезли у вкрай важкому стані, – розповідає головний лікар Ківерцівської ЦРЛ Михайло Слижук. – Була підвищена температура, різка загальна слабість, в’ялість. При огляді нашими спеціалістами дитину одразу госпіталізували у реанімаційне відділення. Почалася інтенсивна терапія. Стан дитини то покращувався, то погіршувався. Ми викликали реанімобіль з обласної дитячої лікарні. Проте усі реанімаційні заходи були безуспішними. Дитина, на жаль, померла... Розтин показав, що хлопчик мав менінгоенцефаліт, блискавичну форму.
– Який діагноз поставив лікар, котрий оглядав хлопчика у Холоневичах? – запитую у Михайла Васильовича.
– Гостре респіраторне вірусне захворювання. Багато недуг починаються із загальної слабкості, підвищення температури... Одразу сказати, що то менінгоенцефаліт, складно. Так само важко стверджувати, що вчасно назначене адекватне лікування завершилося б добре, адже при цьому діагнозі летальність, особливо серед дітей, висока.
До речі, у Ківерцівському районі два роки тому був подібний випадок, коли дитя померло від менінгоенцефаліту. Статистика підтверджує: у області хвороба час від часу дає про себе знати, забираючи маленькі життя...
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Колектив редакції “Вісник і Ко” висловлює співчуття родині Вадимка.

• Нравится
•