Селян поставили на коліна
Не дивно, якщо й підводи відправлятимуть на техогляд...
Після виступу начальника головного управління агропромислового розвитку Анатолія Аршуліка слово брали відомі на Волині депутати-аграрії. І хоча Анатолій Аполлонович зауважив, що ситуація на селі не надто позитивна, бо, виявляється, жодної копійки з держбюджету в АПК ще не поступило (дефіцит коштів 123 мільйони гривень), проте у його виступі все-таки було більше позитиву. А от самі виробники сільгосппродукції бачать її по-іншому, вважаючи, що село на грані катастрофи.
Валерій Діброва, керівник одного з найбільших сільських господарств Волині (1500 працівників), заявив, що в області нема жодного господарства, яке було б готове до весняно-польових робіт. Минулого року до 12 березня у їхньому господарстві вони вже завершувалися (погодні умови теж цьому сприяли). Курс долара та євро такий, що закупити високотехнологічне насіння, добриво, гербіциди, запчастини неможливо. Закони, до яких внесені останні зміни, абсолютно нелогічні, вони лише заганяють сільських виробників у глухий кут. Останні державні нововведення, які зобов’язують проводити техогляд сільгосптехніки аж у Луцьку, – це повний абсурд.
– Заплатити за техогляд одного комбайна «Джон Діра» 200 гривень – це ще не все. На одне пальне, щоб пригнати техніку до Луцька, потрібно витратити 120 тисяч гривень. Це не що інше, як приморочка чиновників! – обурювався керівник господарства.
Податковий тиск в умовах кризи теж не під силу виробникам сільгосппродукції. Напівлегальний бізнес-проект, який приймався «під когось», тепер зобов’язує кожну свиню забезпечити «бірочкою» у вусі. Її треба чекати три місяці, коли вже кабанчика можна відправити на базар. Кожна бірочка – 40 гривень. Якщо у господарстві 10 тисяч свиней, то комусь перепаде добряча сума: 400 тисяч гривень! «Про кредити взагалі нема що говорити», – заявив промовець. Хто потягне кредит, що сягнув 36 відсотків? Навіть якщо хтось і наважиться взяти гроші у банку, то потрібно подати 19 «бумаг». Поки всі оформиш, то, виявляється, три інші уже недійсні. Ті «пільгові» ціни на пальне й міндобриво, які уряд передбачив для сільських виробників, захмарні. І на ринку цю продукцію можна купити значно дешевше.
Так само «розгромив» дії нинішньої влади Андрій Турак:
– У нашому господарстві (одне з передових і найбільших в області) нема пального, міндобрив, речовин для захисту рослин. Є 2 мільйони гривень кредитної заборгованості і 4,7 мільйона гривень кредиту. А на рахунках – нуль. Нинішня система управління сільським господарством забирає 880 гривень податку з одного гектара землі. Аби збудувати корівник, рік не міг взяти дозвіл у державних інстанціях. Щоб продати цукор в Аграрному фонді (всього волиняни зафрахтували для продажу 1000 тонн – авт.), пройшли через біржу, заплатили кошти, а через декілька днів нам сказали, що ми виключені зі списків. Хоча сусіди-рівняни змогли продати 15 000 тонн. Певно, там добре комусь «запосівали», а ми цього тут не зробили і робити не будемо. Якщо у Києві не одумаються на всіх рівнях влади, то ми обіцяємо такі акції протесту, про які заговорить Європа, бо у цій державі не можна жити і займатися бізнесом. А влада як зневажала село і селян раніше, так само зневажає їх і тепер.
Ще з більшими вимогами до влади звернувся Роман Притолюк, наголошуючи, що всі фракції у парламенті – близнюки, і жодна не дбає про село. Він закликав присутніх у залі народних депутатів Катерину Ващук (Блок Литвина) і Євгена Кирильчука (фракція БЮТ) підтримати село «аж до голодовки, навіть померти голодною смертю». Хоча, відверто кажучи, треба було попросити, аби ці депутати-пенсіонери ішли вже на відпочинок, бо голодної смерті після ситого життя вони не оберуть все одно, навіть заради своїх виборців. Депутати-аграрії волинської області вимагають одного: аби у цій державі працювали закони для всіх, а не бюрократія й амбіції чиновників усіх рівнів. Та хто їх чує...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
