Міліціонер застрелився в туалеті на роботі
21 лютого пострілом у голову з табельного пістолета вкоротив собі віку старший лейтенант міліції, оперуповноважений сектору розшуку злочинців та безвісти зниклих Тернопільського міського відділу внутрішніх справ Андрій Адамович. Надзвичайна подія сталася у приміщенні міськвідділу. Вранці Андрій заступив на чергування в оперативну групу, а невдовзі з туалету, куди він зайшов, пролунав звук пострілу. Колеги застали Адамовича ще живим, але в обласній клінічній лікарні він помер.
Андрія Адамовича поховали у вівторок, 24 лютого, на четвертий день після загибелі. Затримка з похованням була викликана приїздом комісії зі столичного главку, члени якої вивчали обставини трагедії. З’ясовували, зокрема, чи не довів хтось міліціонера до самогубства. На службі у Тернополі міліціонера характеризували теж позитивно, правда, як згадують колеги, був дещо скритним.
Зараз причини інциденту ще вивчають (перевірку проводить прокуратура Тернополя), але з правоохоронних джерел відомо, що слідчі усе ж схиляються до версії “суїцид”. У міліції кажуть, що до непоправного вчинку молодого чоловіка могли підштовхнути негаразди в сім’ї: подейкують, що батьки Андрія були не у захваті від його другої половинки, а він сам дуже ревнував молодшу від нього на вісім років дружину до інших чоловіків. Однак у Збаражі, де він народився і раніше працював, не вірять, що Адамович міг добровільно накласти на себе руки. У нього не було особистих проблем, щоб так зробити, переконані земляки. Їх дивує, що чоловік “вирішував свої особисті проблеми” у службовому приміщенні, а не деінде. “Може, йому щось наказали виконати, а він відмовився. Або щось знав таке, чого не треба було знати”, – кажуть люди. Ще одна версія, яку почула: Андрій “мусив когось садити”, і його смерть – помста одного із засуджених. Щоправда, як у такому випадку вдалося б помститися у міліцейському відділенні – питання…
Андрієві Адамовичу було 30 років. У нього є ще молодший на 10 років брат Іван. Поховали збаражчанина на міському цвинтарі, біля могил бабці і діда.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
| Comments: |
