Переспівській школі – 100 літ

Коли у Переспівській середній школі почали готуватися до святкування у наступному році 40-річчя сучасного приміщення, то звернулися в архів. Виявилося, що навчальний заклад був заснований ще у далекому 1908 році! Несподівано навіть для себе відкрили, що найбільшій сільській школі у Рожищенському районі минуло 100 літ.  А святкування з нагоди поважного ювілею приурочили до вечора зустрічі з випускниками, який традиційно проходить у першу суботу лютого.Будівничий – Василенко, директор – Журавська
Перша початкова школа у Переспі була побудована на зібрані селянами гроші. У 1931 році відкрито польську початкову, а 1939-му – радянську семирічку. На жаль, не відомі імена директорів, вчителів довоєнного часу. А от відомості про одного з перших учнів збереглися. Це Корній Іванович Назарчук з хутора  Мілін, який був повним кавалером Георгіївського Хреста усіх чотирьох ступенів царської Росії!
 Під час Другої світової війни школа не працювала. І лише восени 1944 року відновлено початкову освіту. 1953 рік знаменний першим випуском десятикласників, класним керівником якого була Мотря Мефодіївна Журавська. Згодом вона двадцять років працювала директором школи, неодноразово нагороджувалася державними відзнаками. Цю славетну директорку переспівці згадують з особливою повагою і шаною. У той час вчителювали Валентина Павлівна Клочкова, Галина Хомівна Сіра, Олена Вікторівна Сохацька, Василь Онуфрійович Журавський, Юлія Трохимівна та Василь Кузьмич Наумлюки, заслужений вчитель Української РСР Валентина Іванівна Кириченко та інші.
І аж у 1970 році було збудоване сучасне триповерхове приміщення школи. А завдячують переспівці тодішньому голові колгоспу “Росія” Йосипові Василенку. Коли перейшли у нове приміщення, вчителі і учні аж танцювали на паркеті, та згодом, коли мерзли, добрим словом згадували теплу стареньку школу.
Школярів возили аж у Казахстан
– Коли хвалюся, яка у нас стара школа, дехто дивується: “Як 100 років?! А виглядає будівля ще нічого”, – розповідає директор Ольга Нечипорук (мені, як колишній випускниці, цікаво знати, як живе рідна школа). – Хоча можемо навчати 700 учнів, зараз маємо всього 328 із сімнадцяти навколишніх сіл, а раніше було аж із тридцяти. На жаль, не збереглося даних, скільки випускників закінчило школу за столітню історію.
Ольга Михайлівна, яка родом з Львівщини, згадує, як опинилася у Переспі:
– Мені запропонували на вибір дві школи у Рожищенському районі: у Вітоніжі і Переспі. Сподобалася назва Вітоніж, тому й захотіла туди. Але старша сестра поглянула на карту: “Це ж на кордоні району!”
Приємними спогадами поділилися і колишні учні та вчителі Олексій Пантелеймонович Юрковський, Ганна Максимівна Василенко та Галина Степанівна Мачушинець, яка закінчила школу 50 років тому! Розповіли, що навчалися з третьої години дня до дев’ятої вечора, верталися додому по бездоріжжю десять кілометрів. А вчитель історії Юлія Сергіївна Романюк пригадала, як на запрошення подруги Ада Глібівна Дем’янчук їх, п’ятикласників, возила аж у Казахстан!
– У Джамбулі з концертом нас зустрічала вся школа, а ми подарували українські короваї. Ось такі у нас були зимові канікули...
Серед випускників, які прославили рідну школу, є й лікарі, вчителі, доценти, геологи та, зокрема, колеги-журналісти з газети “Волинь-нова” заступник головного редактора Галина Світліковська і редактор відділу Катерина Зубчук, суддя Святошинського району Києва Валентина Новак, начальник Волинського обласного центру зайнятості Раїса Кучмук, чемпіон України з велоспорту серед юніорів Олег Нечипорук та багато інших хороших людей... 
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•