Печера стала пасткою

Майже три доби понад сто осіб шукали спелеолога, який загубився у лабіринтах гіпсової печери «Озерна», що біля села Стрілківці Борщівського району Тернопільщини.
30-річний Андрій із п’ятьма товаришами, членами тернопільського спелеоло-гічного клубу «Поділля», досліджував найвіддаленіший район печери – «Зимову казку». Після чергової вилазки у підземні лабіринти до табору не повернувся Андрій. Товариші шукали його своїми силами, але безуспішно, тому піднялися на поверхню за підмогою. На тривожну звістку відгукнулися не лише рятувальні загони МНС, а й колеги-спелеологи з Тернополя, Львова, Києва, Вінниці, Хмельницького, Одеси.
Андрія знайшли через дві з половиною доби. Він не підозрював, що минуло стільки часу, адже втратив його лік, маючи механічний годинник на руці. Впродовж майже 72 годин чоловік бродив підземеллям без води, їжі, дезорієнтований, у повній темряві – розрядилися акумулятори у ліхтарі. Але з підручних засобів він сконструював компас, із запальнички – подобу ліхтарика, залишав мітки, за якими його можна було розшукати.
Минулої неділі о п’ятій годині ранку пропажа – виснажена, але, на щастя, жива і неушкоджена, знайшлася. Незважаючи на 15-річні навики перебування під землею, Андрій знехтував головним правилом техніки безпеки у печері – відірвався від групи, заглибився у невідомі галереї і назад повернутися самотужки уже не зміг. За словами колег, він є цілком адекватним, однак потрібен час для адаптації після пережитого стресу. До речі, впродовж кількох годин після успішного виявлення Андрій ще деякий час перебував у печері – їв, відсипався, набираючись сил. Раптовий підйом на поверхню міг би зашкодити його здоров’ю.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>