Чи можна горілкою поминати померлих?
«Як молитися за померлих і коли? Знаю, що під час посту несуть в церкву хліб та цукор. Це щось символізує? Дехто поминає померлих рідних горілкою. Чи правильно це?»
Надія К.,
Ковельський район,
Волинська область
Смерть є межею, за якою розпочинається нове життя у вічності. Але оскільки ще не було кінцевого страшного Суду Божого, то і душі грішних людей, які померли з вірою в Христа, можуть отримати полегшення у вічних стражданнях і навіть повністю очиститись по молитвах Церкви, а також через милостиню, яку творять за них рідні та близькі на землі. З цією метою і встановлено в православній церкві поминання померлих, яке звершувалося ще з апостольських часів. Це видно з першої християнської Літургії святого апостола Якова: у ній поминання померлих складає одну з найголовніших її частин. Вчення про поминання померлих взято зі Святого Письма та Священного Передання. Згідно зі Святим Письмом у Бога немає мертвих, для Нього усі живі. Святий апостол Павло писав: “А чи живемо – для Господа живемо; чи вмираємо – для Господа вмираємо; і тому чи живемо, чи вмираємо – завжди Господні”.
Ще в Старому Заповіті звершувалася молитва за померлих. Наприклад, Іуда Маккавей молився і приносив жертву за померлих воїнів. Померлі не мають можливості каятися, тому вони потребують нашої допомоги. Наш святий обов’язок молитися за спокій душ та прощення гріхів наших рідних та близьких. Про те, що така молитва дієва, знаходимо свідчення у Святому Письмі, житіях святих, церковній історії.
Хоч ми щодня молимося за упокій душ наших ближніх, але соборна молитва має особливу силу, бо є молитвою всієї Церкви. Тому й встановлені ще й такі поминальні дні як Вселенська батьківська поминальна субота. Хоча померлі не мають потреби у продуктах харчування, але вони потребують нашої молитви та милостині за них. Нею і є ті продукти, які ми приносимо на панахиду, та гроші, які ми роздаємо жебракам. Що стосується продуктів, які приносять на панахиду, то зазвичай це хліб, цукор, олія. Після відправи панахиди ці продукти священик або та людина, яку він благословить, розподіляє серед служителів храму та тих, хто цього потребує. В багатьох парафіях продукти з великих панахид відвозять до лікарень, в’язниць або до дитячих будинків.
Заупокійні молитви можна знайти у православному молитвослові. Існує також благочестива традиція читати за покійними Псалтир з додаванням після кожної кафізми особливої заупокійної молитви. Зазвичай Псалтир читають над покійним одразу після смерті і до погребіння або протягом дев’яти чи сорока днів після смерті. До заупокійних богослужень належать панахида, літія та заупокійна Літургія.
З давніх часів встановлені і поминальні трапези. Колись їх організовували для жебраків та безпритульних як милостиню від імені і за померлого. Тепер її зазвичай дають у храмі або на кладовищі, а вдома накривають стіл для родичів. На жаль, не завжди ці поминальні трапези проходять у благочестивій обстановці. Не потрібно забувати про їх мету, молитися на початку та в кінці. А також категорично забороняється на поминальному обіді виставляти алкоголь. Бог такого поминання не приймає.
Є також благочестива традиція в поминальні дні приходити до церкви перед початком богослужіння, щоб встигнути подати поминальну записку та просфору на літургію. Тоді священик під час звершення проскомідії помолиться і за ваших близьких. Панахиду та заупокійну літургію можна замовити і заздалегідь, наприклад, звечора. Але головне, щоб замовлення молитви не обмежувалося поданням записок та внесенням пожертви на храм. Людина повинна знайти можливість особисто бути присутньою на молитві.
Валентин МАРЧУК,
священик
| Comments: |
