Наша влада осліпла й оглухла?
Микола КАРЛІН
– Миколо Івановичу, хочеться почути думку професійної людини стосовно того, наскільки світова фінансова криза вплинула на економіку України? “Списування” усіх бід, що намагається зробити наш уряд й інші політики, на світові проблеми, здається, далеке від істини. До цього Україна все одно прийшла б. Криза лише прискорила ці події й розкрила нашу безвідповідальну фінансово-економічну систему.
– Причини світової фінансової кризи і кризи в Україні однакові. По-перше, світ переходить до нової моделі економічного розвитку, тобто буде змінюватися у напрямку від вільного ринку до державного регулювання. Попередні 30 років показали: вільне ціноутворення, особливо на міжнародних ринках, привело до хаосу, колапсу всієї світової фінансової системи. Тому зараз загально визнані підходи посилення державного регулювання фінансового ринку як усередині країни, так і на світовому рівні. По-друге, ця криза не тільки фінансова, а й економічна. По-третє, безпосередньою причиною її виникнення стали надмірні видатки США, пов’язані зі стимулюванням іпотечного кредитування (будівництво житла під заставу цього житла). Умови надання були надто спрощені. Людина, яка не мала ні належної власності, ні грошей, отримала кредит на 30-40 років під 2 відсотки річних. Держава для забезпечення такого фінансування витрачала великі кошти, що створило дефіцит бюджету.
А ще війни в Іраку та Афганістані привели до того, що у США за роки правління Буша-молодшого різко зріс дефіцит бюджету. Він складає понад 500 мільярдів доларів щорічно. Державний борг, за різними оцінками, сягнув 90 відсотків ВВП, хоча ВВП у США майже 14 трильйонів доларів.
Криза була відтягнута, бо долар США – сильна валюта, а її економіка – потужна. Завдяки тому, що в таких державах з перехідною економікою, як Україна, грошові одиниці слабші, ніж долар, і значна частина населення більше заощаджувала в американській валюті. Отже, проводилася така політика, аби більшість тих інфляційних доларів, які повинні були обертатися в США, йшли готівкою за межі держави. Оскільки їх не було у країні, інфляція там не починалася. Коли 2007 року долар почав “падати”, моментально почався ріст інфляції, чому посприяло й введення євро. Весь світ поступово почав відмовлятися від долара. Це довготривала тенденція. Відповідно, це стало діяти в Україні, коли курс впав до 4,6 гривні за долар. Хоча тут не все так просто. Багато претензій, і небезпідставних, до дій Національного банку. Не може так бути, щоб курс з 4,6 гривні за долар через півроку зріс аж до 7. Як спеціаліст, вважаю, що це непрофесійні дії керівника Нацбанку. Зараз кілька фракцій ставлять питання про його звільнення, і це виправдано. Він державний службовець, йому вже під 70 років – варто йти на пенсію. Але такі звільнення робляться за поданням Президента.
– Те, що відбувається з доларом, навіть при цій економічній ситуації абсолютно ненормальне явище. І всім добре відомо, звідки “ноги ростуть”...
– Значною мірою падіння курсу гривні по відношенню до долара пов’язане з інфляцією, яку маємо у цьому році і будемо мати як мінімум ще два. Вона, за різними оцінками, становитиме мінімум 15 відсотків. У цьому році вона складає 20 відсотків. На курсовій різниці заробили певні банки й політичні сили, що причетні до розподілу грошей.
– Критика на адресу Тимошенко стосовно її популістських соціальних програм небезпідставна? Є багато її прихильників, які таку політику схвалюють.
– При всій повазі до Юлії Володимирівни, треба визнати, що соціальна політика сприяла росту інфляції. Ті видатки, особливо виплати по державному боргу, були передчасними. Економіка це не витримала. Навесні, коли рівень інфляції сягнув за 15 відсотків, всі зрозуміли, що, за даними МВФ, ми матимемо інфляцію до 34 відсотків! Непопулярними заходами і діями Нацбанку її ріст скоротили, і зараз виходимо на 20-23 відсотки.
– Миколо Івановичу, повний штиль на будівельному ринку, здається, теж закономірний. Бо реально лише десь 60 відсотків побудованого могло реалізуватися, решта спрямовувалася на спекулятивні цілі, що призвело до надмірних цін.
– Так, до 40-50 відсотків нерухомості скуповувалася спекулянтами. Прибутковість від неї була значно вищою за вклади на депозити у банку (від 100 до 300 відсотків). Багато людей займалися спекуляцією з нерухомим майном і землею. Для того, щоб цього позбутися, треба ввести податок на нерухомість, який є у більшості країн. А це зменшить вартість нерухомого майна.
Розмовляла Ольга ЖАРЧИНСЬКА
далі буде
| Comments: |
