Дві години у… «пеклі»
У забої
387 метрів углиб
До останнього було важко чітко собі уявити, яке воно – життя під землею. Змальовувала багатокілометрові тунелі, вагончики з видобутим вугіллям і освітлені маленьким ліхтариком на касці замурзані обличчя шахтарів, що повертаються з лави... Та не можливо оцінити ту працю, не побувши хоч мить у шкірі гірників. На шахті “Бужанська”, що біля міста Нововолинськ, люб’язно погодилися провести нам, журналістам “Вісника”, екскурсію.
Залишаю у роздягальні високі підбори, модельні штани і блузу. Натомість отримую шахтарський спецодяг. Взувачки мого розміру не знайшлося – довелося вдовольнитися 45-м «розтоптаним». Аби не вилетіти з тих чобіт, вчуся мотати онучі. Довге волосся спершу ховаю під косинку, а тоді вже одягаю шахтарську каску. Такою несподіваною себе у дзеркалі я ще не бачила...
Перед спуском у шахту проходимо інструктаж. Без цієї обов’язкової процедури під землю – зась. У деталях вивчаємо всі входи-виходи на плані евакуації, знайомимося із заходами безпеки, відмічаємося у відповідному журналі, отримуємо жетони різної форми на «вхід» і «вихід», 3-кілограмовий саморятівник, який при аварії захищає від задимлення органи дихання, і рушаємо до ліфта. Наш провідник, начальник ВТБ (відділу вентиляції та техніки безпеки) шахти «Бутанська» Руслан Шатковський востаннє перепитує, чи добре почуваємося. Ось лунає дзвінок – і ліфт на металевих тросах мчить униз.
До «приземлення» – 387 метрів, така глибина ствола. Мимоволі уявляєш під ногами чорну прірву, куди добровільно летиш, і рахуєш секунди. Вони тягнуться чомусь довго-довго. Від перепаду тиску закладає вуха, по тілу проходить легкий мандраж. Бо розумієш, що від цієї миті твоє життя мало залежить особисто від тебе. Шахтарі ж спускаються під землю не для того, аби полоскотати нерви...
Під стелею – тонни води
На «дні» нас вже чекав поїздок. Щодня ним доїжджають до робочого місця і повертаються з лави до ліфта чотири зміни гірників.
Півтора кілометра коліями, тоді кількасот метрів пішки і навприсядки. Щоб з поверхні добратися до лави, гірникам треба майже півгодини.
Звертаємо увагу і на підвісні мішечки, яких сотні, а може, й тисячі на стелях.
– Коли під час аварії йде вибухова хвиля, вона перевертає мішок, вода виливається і гасить вогонь, – пояснює Руслан Васильович. – Ми контролюємо рівень води у них, постійно доливаємо. Кожен такий мішок вміщає 12 літрів.
Виходить, до стелі «підвішують» тонни води. І хоч волинські шахти, порівняно з донецькими, не є метанонебезпечними (концентрація газу у нас дуже низька), такі заходи безпеки є обов’язковими.
У лаві навіть навприсядки пересуватися важко. Є ділянки, де можна пробратися тільки навколішки. Гірники повзуть слідом за комбайном, який рубає вугілля, і одразу (через кожні 80 сантиметрів) закріплюють порожнину «стойками». Діють оперативно. Адже від цього насамперед залежить їхнє життя – якщо загавитися, може будь-якої миті засипати живцем.
Ми ліземо слідом. Температура у лаві в межах 20 градусів. Піт чорними струмками стікає по щоках, першить у горлі і хочеться хоч ковток води. Та діватися нікуди. А шахтарі проводять в таких умовах по 6 годин за зміну.
– Шахта, як жінка – непередбачувана! Від неї можна усього чекати, – каже директор шахти «Бужанська» Михайло Гарбузюк. – Ми робимо усе, аби наші люди під землею були у безпеці.
Видобувають вугілля цілодобово круглий рік. Не припиняється робота у шахтах ні на Новий рік, ні в День незалежності. Чи не єдине свято, коли гірники не виходять на роботу (окрім «обслуговуючого» персоналу, бо ж шахта – великий організм, який потребує постійного догляду) – День шахтаря.
***
Нас вже чекав поїздок – мусили повертатися на-гора. Провели під землею всього дві години, а видавалося, що цілу вічність. Ось таке воно, шахтарське «пекло». Не дуже-то медом намазане...
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
«Бужанська» – наймолодша шахта на Волині. Її здано в експлуатацію у 1994 році. Протяжність 10 кілометрів 576 метрів. Проектна потужність 300 000 тонн в рік, виробнича – у межах 150 000 тонн. Вугілля з «Бужанської» йде переважно на енергетику – забезпечує життєдіяльність Бурштинської ТЕС.
| Comments: |
