Баба
Цілий день дрімаєш, діду,
А у нас сюрпризи.
Дочекалась Україна
Світової кризи.
Подивися телевізор,
Почитай он пресу,
Скоро всіх нас поголовно
Доведуть до стресу.
Я ось плачу потихеньку
І горюю дуже.
Ти ж лежиш, як пень-колода, –
Все тобі байдуже!
Баба
Що нам, діду, президент той,
Уряд й депутати...
То ж вони для себе склали.
Їм на нас начхати.
Ті із голоду не здохнуть,
В них грошей, як гною.
А по кому криза вдарить?..
Та по нас з тобою!
Чи ти думав, як ми двоє,
Голубочки сизі,
Будем вік свій доживати
При всесвітній кризі?
Дід
А давай і ми з тобою,
Як отой парламент,
Проти кризи світової
Теж складем програму.
Щоби йшла ініціатива
Не зверху, а знизу,
Як народу побороти
Ту страшнющу кризу.
Баба
Так би і сказав одразу,
А то – люлі-ґулі.
В мене ще роботи повно,
Он пусті каструлі.
Відклади набік, ледащо,
Свій тютюн і люльку
Та бери бумагу й ручку
І складай цидульку.
Дід
Ти диктуй мені по пунктах,
А я до талмуду
Акуратно все, як писар,
Нотувати буду.
Баба
Перше: тре піти до лісу,
Назбирати хмизу,
Бо як газ москаль відключить,
Будем мати кризу.
Друге: йди до алідрому
Чи в ракетну точку,
Там в сверхсрочників
змикитиш
Карасіни бочку.
Бо як лєтрику відключать
Тії паразити,
На горищі ще є лямпа –
Буде чим світити.
Дід
Добре хоч не треба лахів,
Маєм що одіти,
Цілі купи недоносків
Наскидали діти.
Баба
Всякі стрінги і лосіни,
Дольчики і топи
Я давно повикидала
Купами до шопи.
Дід
Повна скриня, повна шафа,
Тряпок є доволі...
Баба
Запиши, купити треба
Зо два пуди солі.
Дід
Хоч з харчами і не густо,
Але і не пусто.
Бульба є на зиму в льосі,
Квашена капуста.
Баба
Ще, пиши, на хліб змолоти,
Здерти свиням ґрису,
Бо без сала буде тяжко
Пережити кризу.
Закупити сто паковок
Порошку і мила
Й сірників коробок з триста,
Дві лопати й вила.
Записав усе, старенький,
То читай спочатку.
Потім підписи поставим
Й гривнею – печатку.
Дід
Не спіши, стара, підпишеш –
Не вернеш обратно.
А програму сочиняти
Треба акуратно.
Хай це будуть варіанти
Першого читання.
Раптом ще якась ідея
Стукне в мізки зрання.
Баба
Що ти, діду, як парламент,
Всякі фіті-міті.
За життя тих криз було вже,
Мов дірок у ситі.
То – документ гоноровий,
Не якась там лямка.
Сочинили, підписали...
І на тому – клямка!
Ти видумуєш читання,
Не впало, не сіло.
Може, вже й пора настала
Замочити діло.
Дід
О! Нарешті... Є поправка
Ще одна в догонку.
Вдарить криза, з чого будем
Гнати самогонку?..
Баба
Ох, ти бачиш, а їй-богу.
От стара бамбула!
Та невже склєроз у мене,
Мало не забула.
Зауваження приймаю,
Бо воно резонне.
Запиши: на сахзаводі
Взяти цукру тонну.
Бо як буде самогонка
Й сало до обіду,
То ніяка в світі криза
Не страшна нам, діду!
Дід
Самогонка, хліб і сало...
Не слабо!.. Не слабо!
І ніяка в світі криза
Не страшна нам, бабо!
Від автора
Дід і баба обнялися
І підняли чарки.
Вмить забули про незгоди,
Протиріччя й сварки.
А програму підписали
Та й поклали в папку.
Тут і я, шановні друзі,
Ставлю жирну крапку.
Comments: |