Після пологів заснула на… 22 роки,
Як запевняють вчені, сон – найкращі ліки. Вважається, що для нормальної людини вистачає 6-7 годин, аби виспатися. Але часом межа між нормальним сном та викликаним стресом буває надто тонкою. Мова йде про летаргію – хворобливий стан, схожий на сон, але з відсутністю ознак життя.
«Покійник» вчепився у горло лікаря
Люди завжди боялися впасти у летаргічний сон. Бо існувала ймовірність бути похованим заживо. Наприклад, відомий італійський поет Франческо Петрарка у 40 років захворів. Одного дня він втратив свідомість, привести до тями його не змогли, а тому почали готуватися по похорону. На щастя, тодішній закон не дозволяв ховати раніше ніж через добу після смерті. Петрарка отямився на краю могили і одразу сказав, що почувається чудово. Після цього він прожив ще 30 років.
У середні віки був звичай ховати у братських могилах, які розкопували, щойно підвозили нового покійника. Можна собі уявити подив людей, які бачили, що деякі раніше поховані знаходилися в інших позах.
У Німеччині в 1773 році після почутих криків з могили була ексгумована вагітна жінка. Свідки побачили жахливу боротьбу за життя: нервове потрясіння похованої заживо спровокувало пологи, і дитина задихнулася разом з матір’ю. Але бували в історії випадки, коли таких людей рятували злодії, які розкопували могили, щоб обібрати покійника.
Добре відомі погані передчуття Миколи Гоголя бути похованим заживо. Але письменника так потрясла смерть його коханої жінки, що він спалив рукопис другої частини “Мертвих душ” і захворів. Лікарі радили Гоголю відлежатися, але його організм вирішив, що найкращим захистом буде заснути летаргічним сном. Про це дізналися лише у 1931 році. Тоді більшовики вирішили за планом благоустрою Москви знищити кладовище Данилового монастиря, де був похований Гоголь. Під час ексгумації присутні з жахом виявили, що череп великого письменника повернутий набік, а тканина в гробу розірвана.
У 1963 році ожив “труп” після першого надрізу скальпелем. “Покійник” вчепився у горло патологоанатому, і той помер на місці від шоку.
У кінці 60-х років минулого століття в Англії винайшли перший апарат, який дозволяв вловлювати найнезначнішу активність серця. При першому його випробуванні серед трупів виявили живу дівчину. В Англії, до речі, досі існує закон, за яким в усіх трупарнях повинен бути дзвін з мотузкою, щоб “покійник”, який прокинувся, міг покликати на поміч. У Словаччині пішли ще далі: там у могилу з покійником кладуть мобільний телефон.
Посварилася з чоловіком – і відключилася на десятки літ
А от лікування, як і причини летаргії, медицині не відоме. Також не можливо спрогнозувати, коли настане пробудження. Стан летаргії може тривати від декількох годин до декількох десятків років. Медики фіксують, що впадають у летаргічний сон від великої крововтрати, істеричного нападу, втрати свідомості, угару. Цікаво, що під час небезпеки життю (бомбардування під час війни), ті люди, які знаходилися у летаргічному сні, прокидалися, шукали інший прихисток для себе і знову засинали. Механізм старіння у них дуже повільний. За 20 років такого сну вони можуть не змінитися зовні, проте, прокинувшись, за 2-3 роки перетворюються у дідусів і бабусь. Дехто запевняє, що чув усе навколо себе, але не міг і пальцем поворухнути.
Випадок найдовшого офіційно зареєстрованого летаргічного сну занесений у Книгу рекордів Гіннесса. І стався він у 1954 році з Надією Лебедіною з Дніпропетровської області. Через сварку з чоловіком вона заснула на 20 років і отямилася лише у 1974-му. Лікарі визнали її абсолютно здоровою.
Існує й інший рекорд, але чомусь не зафіксований Книгою Гіннесса. Августина Леггард після стресу, викликаного пологами, заснула. Вона не реагувала на уколи, натомість дуже повільно відкривала рота, коли її годували. Через 22 роки вона залишилася все такою ж молодою. Та одного ранку жінка зірвалася і заговорила: “Фредеріку, вже пізно, малюк, напевно, голодний! Треба його погодувати!” Але замість новонародженої дитини вона побачили схожу на себе 22-річну дівчину. Однак час узяв своє: через рік жінка постаріла, а через п’ять вже по-справжньому померла.
Якось було здійснено напад на чоловіка. Гранаткіну дали по голові, вивезли у ліс і закопали у сніг. Через 22 дні тіло, яке вже перетворилося на “льодовика”, випадково знайшли і відвезли у морг. Однак місцевий патологоанатом відклав справу на наступний день, бо тіло було дуже тверде. А зранку він помітив, що з цим “трупом” щось не так. Лікар таки зумів поставити діагноз – глибокий летаргічний сон після удару по голові. І незабаром Гранаткін ожив. Врятувало його те, що він був тепло одягнений і лежав під товстою кучугурою снігу.
Відомі випадки, коли летаргічний сон виникав періодично. Один англійський священик спав шість днів у тиждень, а на сьомий, у неділю, вставав, щоб поїсти та відслужити молебень.
Коли є підозри на летаргічний сон, лікарі радять піднести дзеркальце до рота померлого. Але найкращою гарантією від цієї хвороби є спокійне життя та відсутність стресів.
| Comments: |
