Рейдерство по-українськи
У деяких волинських ЗМІ на початку літа повідомлялося про те, що спільне міжгосподарське підприємство «Луцькагробуд» має нового власника. І що його голову Миколу Досова незаконно звільнено з посади. Не встиг він поновитися на роботі (його позови стосовно цього розглядаються у судах до сьогодні), як тут з’явився інший власник, а самого СМП «Луцькагробуд» взагалі не стало. І не без допомоги самого пана Досова…
Якщо не мені, то й нікому?
Що ж підштовхнуло колишнього директора «Луцькагробуду» Миколу Досова на неправомірні і, до того ж, нелогічні дії? Почалося усе начебто із загальних зборів співвласників СМП «Луцькагробуд», які відбулися 2 травня цього року у селі Гірка Полонка (саме підприємство знаходиться у Луцьку на вулиці Володимирській, 91, і займає площу понад 3,5 гектара). Микола Досов теж був присутній на зборах, не сподіваючись, що тут його позбавлять посади. Бо, як виявилося, учасниками зборів були «невідомі для нього особи» – частину паїв нові інвестори викупили, а на іншу від їхніх власників отримали доручення, що й давало їм право брати участь у голосуванні, але аж ніяк не розпоряджатися спільним майном (такі дії передбачені Статутом СМП «Луцькагробуд»). Досов залишив ці збори і вже 5 травня звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі. Невідомо, як далі розвивалися б події, та не дочекавшись рішення суду, він взявся вирішувати долю цього спільного підприємства сам (до речі, його власниками є ще й вісім сільських господарств). Проте усі нижченаведені факти приводять до висновку, що Досов разом із засновниками ТзОВ «Волиньметбуд» ще раніше вирішили створити нове товариство, передавши туди майно «Луцькагробуду». І це нове товариство «Луцькінвестбуд» мав очолити сам Досов...
15 травня з’являється ось такий «Акт приймання-передачі майна до статутного фонду»: «Ми, ті, що нижче підписалися, голова ради спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому бу-дівництву СМП «Луцькагробуд» Микола Єгорович Досов, з однієї сторони, та директор ТзОВ «Луцькінвестбуд» Досов Микола Єгорович, з другої сторони, уклали даний Акт про те, що СМП «Луцькагробуд» передало, а ТзОВ «Луцькінвестбуд» прийняло до свого статутного фонду майновий внесок наступними будівлями… (Далі йде перелік усіх чотирнадцяти будівель і їхня вартість – авт.) Даним актом сторони визнають та підтверджують, що СМП «Луцькагробуд» повністю виконало своє зобов’язання по внесенню майнового внеску до статутного фонду ТзОВ «Луцькінвестбуд». І підпис: «Майновий внесок передав – Досов, майновий внесок прийняв – Досов»!
Це називається, як співають росіяни, «тихо сам с собою я веду беседу». Якби такий документ з’явився в палаті одного з відділень психіатричної лікарні, то не було б нічого дивного. А це ж, як тепер кажуть, документ «в натурі» для серйозних справ. І в той час, коли Микола Єгорович судиться, аби його поновили на посаді директора «Луцькагробуду»!
Окрім того, треба зауважити, що пана Досова ніхто з пайовиків не уповноважував робити такі оборудки і самовільно розпоряджатися спільним майном. Згідно зі Статутом СМП «Луцькагробуд» це прерогатива загальних зборів. До того ж, вартість майна, зазначеного в Акті передачі (1 мільйон 470 тисяч), значно нижча від експертної оцінки, наданої Волинським обласним бюро технічної інвентаризації у квітні цього року (4 мільйони 269 тисяч)! Ніяких зборів, які б прийняли таке рішення, не було, однак 16 травня (одразу після передачі майна) зареєстровано Статут ТзОВ «Луцькінвестбуд», який, виявляється, затверджений «Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Луцькінвестбуд». Протокол установчих зборів №1 від 30 квітня 2008 року. Голова зборів – М. Є. Досов. Секретар – Ю.А. Бондарук». (Пан Бондарук власник «Волиньметбуду).
Як бачимо, на загальних зборах, які відбулися 2 травня, ніхто з учасників «не був у курсі» про збори 30 квітня. Зрештою, про них ніхто нічого не міг знати, бо вони – липові, для фальсифікації документів!
«Волиньметбуд» – професіонал у захопленні чужого?
Отже, де-факто новим власником «Луцькагробуду» став «Волиньметбуд» – його частка у Статутному фонді новоствореного ТзОВ «Луцькінвестбуд» становить 51 відсоток. «Луцькагробуд» має 49 відсотків Статутного фонду, а Досов – посаду директора новоствореного товариства. Але чи надовго? Здогадатися неважко… Окрім такого розподілу дольової участі двох співзасновників, у новому Статуті зазначено, що «Виключною компетенцією Загальних зборів Учасників («Волиньметбуд» і «Луцькагробуд» – авт.) є виключення Учасника з Товариства, при цьому Учасник (його представник), якого виключають, участі у голосуванні не бере». Тобто «Луцькагробуду», перепрошую, у будь-який час можуть дати під зад… Досов не міг цього не розуміти, однак зважився на правопорушення. Саме це й привело власників паїв «Луцькагробуду» до нашої редакції. Як-не-як, 3,5 гектара землі на території Луцька – це не просто майстерні, котельні, склади… Це – величезний капітал!
Грошова вартість частки «Волиньметбуду» у новоствореному товаристві становить 1 мільйон 530 тисяч гривень. Вона внесена будівлями, що знаходяться на вулиці Мамсурова, 10, та грішми у сумі 530 тисяч гривень. Однак тут аж ніяк не можна обійти той факт, що будівлі на Мамсурова – це власність КП «Промбуд-6». Судові спори по цьому й іншому майну тривають аж від 2006 року й до сьогодні (всього понад 80 позовів)!
Схема захоплення «Промбуду-6» аналогічна вищенаведеній (так захоплені цією бізнес-структурою й інші спільні підприємства в області) і класична для всієї України. Головне у цій справі мати своїх людей у суді, правоохоронних органах і владі. Із добре поінформованих джерел стало відомо, що Роману Бондаруку (засновнику й директору ТзОВ «Волинська інвестиційна група», ТзОВ «Пластиком», а тепер він голова правління КП «Промбуд-6»), якого знають, як спонсора багатьох акцій на Волині і активного члена бюро ВО «Батьківщина» (блок Юлії Тимошенко), у захопленні «Промбуду-6» активно допомагали його брат-адвокат і директор ТзОВ «Волиньметбуд» Юрій Бондарук; колишній державний виконавець, нині начальник ВДС Луцького управління юстиції Андрій Бень; адвокат і засновник ТзОВ «Волинська інвестиційна група» Андрій Осіпов. Видати дублікати свідоцтв на власність у квітні 2007 року посприяла нинішня луцька влада. Кажуть, не стояв осторонь цих подій і голова обласної ради. Напрошується питання, чому партія БЮТ від братів Бондаруків отримала в оренду під час виборчої кампанії два кабінети під офіс в захопленому адмінбудинку КП «Промбуд-6» на вулиці Ковельській, 3? Зараз тут громадська приймальня... народного депутата України Євгена Кирильчука. Привласнення КП «Промбуд-6» – то ціла епопея, яка у судах продовжується й досі, і це тема для окремої публікації. Вийти переможцями у цій справі промбудівцям при нашому безглуздому законодавстві й корумпованій державній системі навряд чи вдасться. А от шанси на перемогу в пайовиків «Луцькагробуду» є. Адже право власності на майно передане у ТзОВ «Луцькінвестбуд» за цим товариством ще не оформлене. Досов звернувся з цим клопотанням до Заборольської сільської ради, на території якої знаходиться «Луцькагробуд» (вказавши уже чомусь не Луцьку адресу, яка значиться у Статуті: вулиця Володимирська, 91, а село Великий Омеляник, вулиця Володимирська, 91Д), але позитивного рішення ще не дочекався. Пайовики-агробудівці надіються, що все-таки правоохоронці дадуть належну оцінку усім неправомірним діям по відчуженню їхнього майна і тим, хто до цього причетний.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
| Comments: |
