СЕКОНД-ХЕНД У МОДІ НИНІ

От і доходивсь до ручки я,
Бідна ти голівонько моя,
У кишенях всюди пусто,
Ніби хтось посипав дустом...
От і доходивсь до ручки я.

«Як мені на світі далі жить?» –
Так подумав у критичну мить.
Без роботи, з голим пупом,
Ще й боргів до того купа...
Як мені на світі далі жить?

Тут прийшла ідея із ідей:
Є ще в чому вийти до людей!
Те, що встиг уже зносити,
Треба все перепросити...
Тут прийшла ідея із ідей.

Перепрошую старі труси,
Ви потрібні вже не для краси.
Я дірки зашию вміло,
Щоб прикрити грішне тіло...
Перепрошую старі труси.

Рідна біла маєчко, прости,
Що давно вже на ганчірках ти.
Я те шмаття позбираю,
Поскладаю, позшиваю...
Рідна біла маєчко, прости.

Ой, простіть задрипані штани.
Молодим я був такий дурний,
Що не вмів вас шанувати,
Одягав у будень й свято...
Ой, простіть задрипані штани.

Скільки в мене жалю й каяття,
Що подерті туфлі на сміття
Всі із хати повиносив,
А тепер зостався босим...
Скільки в мене жалю й каяття.
А тепер звертаюсь до калош,
Що колись їх не цінив й на грош.
Ой, простіть мені калоші,
Босий я, а ви –  хороші...
Так тепер звертаюсь до калош.

Ти прости, без підшивки піджак,
Що прикрив тобою в шопі шлак,
Хоч сьогодні ти немодний,
Але ще служити годний...
Ти прости, без підшивки піджак.

Гей, пардон, мій драний капелюх,
Що звисаєш полами до вух,
На опудалі у полі
Ти висів з моєї волі...
Гей, пардон, мій драний капелюх.

Й ти пробач, прапрадідів кожух,
Що потлів у сирості й протух,
Що про тебе вже й забули,
Дірку в погребі заткнули...
Й ти пробач, прапрадідів кожух.

Все, здається, я перепросив,
Що давно порвав уже й зносив,
В багатьох у нас в країні
Секонд-хенд у моді нині...
Все, здається, я перепросив.

Дуже я своїм обновкам рад,
Скоро буде в місті в нас парад.
Там я нашому народу
Покажу сучасну моду...
Ще мені позаздрять всі підряд!
Кость ВОЛИНЯКА

• Нравится
•