Головне у борщі – душа!
До процесу приготування борщу долучилася й перша леді
Оригінальне свято проводять у Борщові вже третій рік поспіль, і з кожним разом його відвідує все більше людей. Цього року, кажуть організатори з райдержадміністрації, було майже 15 тисяч осіб. Приїхали гості не лише із сусідніх областей, а й туристи з Польщі, Франції, Чехії. Іноземці щиро захоплювалися візиткою борщівського краю – старовинними сорочками з унікальною чорною вишивкою – та ласували наваристим борщем. «Я такого давно не їла», – оцінила працю місцевих господинь француженка українського походження Станіслава Будка.
Напередодні було заявлено: представниці 42 сільрад Борщівщини зварять 300 літрів борщу, щоб побити скромніший минулорічний рекорд. Однак завзяті жінки наготували значно більше страви – понад тисячу літрів! Невдовзі стало зрозуміло, що зі своїм ентузіазмом вони не «переборщили»: у прохолодний день люди швиденько розмели гарячі порції. Голодним не залишився ніхто, адже, крім борщу, на столах були галушки, квашені огірки й помідори, вареники, пиріжки, сало, самогон і навіть смажені поросята!
Кожна господиня на всі лади вихваляла власний борщ і ділилася рецептом.
– Такого борщу, як у нас, ніде не зварять, – переконувала жителька села Дністрове Ольга Галюк. – Це борщ «на ніжках», наварюється на шматку копченої свинячої ніжки, заправляється найдобірнішими овочами, готується з великою любов’ю…
Голова Мушкатівської сільради Оксана Цибрій розповіла про «сухий» борщ, який варить її чоловік Роман: «Починає його варити насухо, без води. Спочатку втушує ребра, м’ясо і поступово кладе до каструлі решту інгредієнтів. Борщ виходить духмяним, ніби з печі».
Борщем з кукурудзяною крупою деколи тішить родину Оксана Нога із села Кудринці. Рецепт такий: крупу засипаємо у гарячу воду і варимо до готовності. Кладемо до каструлі картоплю, а коли вона звариться – порізаний щавель. Засмажуємо на смальці або олії цибулю, моркву, заправляємо борщ сметаною. Але перед цим додаємо у нього сироватку або кисле молоко. Сіль, перець – і страва готова. На колір такий борщ білуватий, на смак – кислуватий.
Подібну кислинку має і борщ «Мар’янка». Рецепт його приготування почула від бабусі борщівчанка Ганна Дмитровська: «Основу його складає червоний буряк, який замочують у цукрі протягом трьох днів. Заправляють його м’ясною юшкою. Картоплі до баняка не кладуть. До «Мар’янки» подають печені пироги з картоплею. Такий борщ варю рідко, бо з ним треба побавитись, але смакує він мені найбільше…»
Хоча більшість борщів, приготовлених учасницями фестивалю, мали назву «Український», смак у кожного був індивідуальним. Дивно, адже ідуть на страву однакові морква, буряк, капуста? «Душа – ось що головне у борщі», – філософськи прояснив мені причину відмінності смаків Мелітон Данкевич з Кудринців. Натякав, вочевидь, на магічні флюїди, що йдуть від господині до плити, коли вона готує страву…
Не оминула смачний фестиваль «Борщ’їв» й дружина Президента України Катерина Ющенко. У Борщові вона брала участь у науковій конференції «Борщівська вишивана сорочка в контексті українського національного костюма», а по завершенню офіційної частини заглянула до імпровізованої кухні на центральному майдані міста, де майстер-клас із приготування борщу давав відомий галицький гуморист Гриць Драпак. Через хвилину спілкування з ним зазвичай стримана пані Катерина голосно розсміялася. Цікаво, чи не анекдотом про борщ насмішив першу леді Гриць?
– Борщ – то святе, сміятися з нього гріх, – пояснив згодом гуморист. – Я сам з Борщівщини, тому знаю, з якою пошаною місцеві люди ставляться до цієї страви. Тут борщ подають на перше, друге, третє і четверте… І навіть коли у хлопів похмілля, то вони пива не п’ють, а їдять лише борщ. Помагає, кажуть, стовідсотково!..
Провінційне південне містечко Тернопільщини погуляло у неділю нівроку. Таким автентичним імпрезам, як у Борщові, міг би, напевне, позаздрити і мегаполіс. Наступного року організатори добиватимуться для фестивалю «Борщ’їв» статусу національного.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
Фото автора
| Comments: |
