У відділенні поштового зв’язку села Козин Радивилівського району Рівненської області вже 41 рік працює листоношею Лідія Федорівна Грановська. Поштарці нещодавно виповнилося 75 літ.
Важко повірити, що цій енергійній та жвавій жіночці вже cтільки років. Вона ще заткне за пояс набагато молодших за себе. Щодня Лідія Федорівна накручує 25-30 кілометрів на велосипеді. Рахуйте самі. Від її хати у селі Гранівка до поштового відділення у Козині дев’ять кілометрів. А ще потрібно пошту рознести та додому повернутися.
– Добра зарядка, – усміхається жінка, – і так п’ять разів на тиждень. Може, того й маю ще здоров’я працювати, бо багато рухаюся.
З 1967 року жінка працює листоношею на дільниці Гранівка-Глинянка, це небагато і немало – 240 хат. Найгірше взимку, коли замете дороги. А селяни в будь-яку погоду чекають листоношу, яка їм приносить пресу, пенсії, ще й різноманітні товари.
– Зараз люди передплачують багато різноманітних газет. Тільки у мене на дільниці 40 примірників “Вісника і Ко”, – каже листоноша.
За словами колишнього начальника вузла зв’язку Володимира Ступака, навіть важко уявити, скільки за ці роки було пройдено тисяч кілометрів з нелегкою поштовою ношею на плечі. Лідія Федорівна щира і доброзичлива, вміє донести людям радісну звістку і розвіяти смуток.
Начальник Лідії Грановської – її донька Наталія Григорівна. Після розвалу місцевого господарства вона у 1992 році з зоотехніка перекваліфікувалася на поштаря.
Допомагає Лідії Федорівні у житті невичерпне почуття гумору та оптимізм. Жінка щонеділі співає у церковному хорі. На ювілей їй подарували мобільний телефон. Користуватися ним бабусю навчив правнук Віталій.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Comments: |