Повстанець все життя писав до «шухляди»
Мешканець Луцька Михайло Кваша мовчав аж півстоліття. І скільки не впрохували його на розповідь про участь в національно-визвольному русі уже у повоєнний час, він щоразу віджартовувався: «От клятий шкліроз, через нього усе забулося». Натомість вдома потайки факт за фактом відтворював сторінки історичної минувшини. А незадовго до смерті, ніби відчуваючи, вирішив надати рукописи Млинівському краєзнавчому музею.
– Ці документальні свідчення мають велику цінність, адже у них зафіксовані спогади безпосередніх свідків, – каже науковий співробітник Микола Муляр.
У число чотирьох книг входить збірник спогадів про трагедію села Малин (у 1943 році його спалили фашисти) під назвою «Лихо над Малином»; оповідь про діяльність УПА на волинських теренах “Голос крові” (у двох книгах), розповідь про останніх учасників визвольних змагань на території Острожецького району у 1951-1955 роках «Чорного» та «Малого».
Михайло Кваша народився 1935 року у селі Чекно у сім’ї селян-середняків. У 18-річному віці почав підпільну роботу по сприянню УПА. Дивом у повоєнний час уник арешту. Після армійської служби працював малярем, слюсарем, оформлювачем. До 1964 року навчався на заочному відділенні факультету журналістики Київського державного університету їм. Т.Шевченка. Був відрахований зі складу студентів як «по-літично ненадійний”, адже став членом «Молодої Січі». За критичні стріли на адресу працівників райкому комуністичної партії потрапив під нагляд «компетентних органів”. Поза роботою заради окрайця хліба на прожиття він малював ікони у храмах, копії із картин відомих художників, співав у церковному і сільському хорах, писав вірші та оповідання у шухляду і для “самвидаву”. Незалежність України сприйняв щирою душею і ще більш натхненно почав словом відтворювати історію.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
