Найдавніші музичні інструменти – на Тернопільщині
Черговою унікальною знахідкою увінчалася праця львівського археолога Миколи Бандрівського. В урочищі «Могилки» біля села Коцюбинчики Чортківського району на Тернопільщині очолювана ним експедиція провела розкопки курганного могильника VІІ-VІ століття до н.е. і знайшла там чимало цікавих ужиткових предметів давнини.
– Вперше пам’ятку пробувала розкопати 1880 року А. Любіч-Потоцька, – розповів начальник Західноподільської гальштатської археологічної експедиції Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський. – Тоді насип сягав трьох метрів у висоту, нині внаслідок щорічного розорювання він став нижчим на метр. Ще кілька років – і він міг безповоротно зникнути з лиця землі…
Після двох місяців розкопок члени експедиції змогли зазирнути на дно насипу. В його основі виявлено завал монументальної поховальної споруди, збудованої з великої кількості кам’яних плит. Вони так щільно прилягають одна до одної, що створюють враження суцільного кам’яного панцира. В усипальниці археологи натрапили на перепалені кістки похованої тут особи, уламки двох корчаг, горщика і мисок, бронзовий наконечник стріли. Та найбільший захват Миколи Бандрівського викликав комплект кінської упряжі давнього часу: шість пар вудил, металеві деталі декору колісниці – чотири бронзові, так звані прорізні навершшя-калатальця на довгих залізних стержнях, які слугували окрасою балдахіна, і чотири бронзові дзвоники, які на залізних гаках кріпилися до кутів кузова колісниці.
– У мене аж запаморочилося трохи у голові, коли побачив усе це, – зізнався львівський науковець. – На Західній Україні металеві деталі декору колісниць, які використовували близько 2700 років тому, знайдено вперше. До цього часу слідів існування колісниць у нашому краї не виявляли.
Львів’янин припускає, що в усипальниці могла бути похована одна із впливових осіб, яка належала до вершницької аристократії. Саме у середовищі знатних можновладців набула особливого поширення в той час одноосьова двоколісна колісниця в парному запрягу – найраніший вид швидкісного пересування, однаково необхідний як на полі бою, так і під час ритуальних церемоній та релігійних процесій. Принцип виготовлення, використання та догляду за колісницями був запозичений нашими пращурами у класичних державах Стародавнього Сходу.
– Бронзовими навершниками і дзвониками наші пращури надавали пересуванню колісниць мелодійного дзеленчання, оточуючи себе світом нових звуків, які своїм гармонійним звучанням доповнювали довершеність звуків природи, – підсумовує Микола Бандрівський. – Нам поталанило віднайти у Коцюбинчиках не лише унікальні з археологічного погляду речі, але й найдревніші із відомих на сьогодні на Західній Україні музичні інструменти. Хоча їм майже три тисячі років, вони й дотепер видають напрочуд мелодійні звуки. Такі речі могла виготовити лише людина з бездоганним музикальним слухом...
За чинним законодавством знахідки будуть передані до одного з державних музеїв.
Минулий рік теж був успішним для Миколи Бандрівського. Археолог та його помічники розкопали курган у Швайківцях біля Чорткова, де знайшли кілька комплектів захисних панцирів, бойові сокири, ритуальний бронзовий казан тощо.
Світлана Клос,
Тернопільська область
| Comments: |
