Кармічний бізнес провокує нещастя
Горілка, як гарна дівка, хоч кого підведе, каже народна мудрість. Коли її сформулювали, казенної горілки ще не було, а ось самогонки – скільки завгодно. Бізнес на самопалі процвітає донині, хоча це – найкоротший шлях до кармічної відплати, переконаний тернопільський цілитель Андрій Завадівський. За його словами, критичними видами кармічного бізнесу є, крім продажу самогону, торгівля сирим м’ясом і „гуманітаркою”. До критичних видів діяльності відноситься і праця лісорубів.
– Заняття кармічним бізнесом шкодить людині, – стверджує тернополянин. – Коли продавець самогону збуває дешеве пійло пропащому пиякові, який виніс з хати останню цінну річ, добра хай не сподівається. Розплатою буде алкоголізм котрогось з нащадків самогонника, іншими словами – карма, через яку людина розплачується за гріхи своїх предків. Закономірність простежується у більшості випадків, а дієвих оберегів, щоб убезпечити самогонника від небесної помсти, натомість немає. Для продавців м’яса своя кара – безпричинні, на перший погляд, недуги. М’ясо, як і дерева, які рубають лісоруби, – жива матерія, знищувати яку гріх. Трохи м’якша відповідальність за продаж вживаних речей, та все одно „гуманітарка” має бути милостинею, а не товаром для зиску. Ясно, що людина змушена торгувати цим з необхідності, але у такому випадку вберегтися від кармічної помсти можна лише з допомогою спеціальних оберегів.
Андрій Завадівський показав мені свої засоби праці – звичайну полив’яну миску і ножик, яким розмішується віск. „Інструмент” – так цілитель називає ці предмети – має свій код.
– Якщо показати його по телебаченню чи надрукувати фото у газеті, інструмент втратить свою силу, оскільки з ним зможуть ”ознайомитися”, тобто знівелювати дію представники темних сил, – пояснює знахар. – Одного разу я необачно дозволив надрукувати фото, і інструмент „пробили” – зламали код.
Власне, з цієї причини Андрій не дозволив сфотографувати своє знахарське приладдя, а заодно – себе. Але за те розповів трохи цікавого про своє ремесло. Чоловіка можна назвати спадковим цілителем: здатністю допомагати людям володіють його родичі і по материній, і по батьківській лінії. Найбільше, каже Завадівський, у людей клопотів з поробами, а головний мотив злих намірів деяких „щирих” співгромадян – заздрість.
– Пороби дуже поширені через доступність спеціальної літератури, – вважає цілитель. – Найбільше „дуріють” дівчата: просять ворожок причарувати хлопців, а потім ріжуть собі вени. Це – результат „купленої любові”, „приворожки”. Вона негативно позначається на майбутній долі, психіці молодих людей. Одна моя клієнтка після того, як її „подружка” сходила до ворожки, опинилася у реа-німації, лікарі не знали, що з нею робити. Допоміг дівчині я... Контакти з людськими проблемами дуже виснажують, але тішить те, що рятую людей від непоправного.
Як каже тернопільський знахар, справжні цілителі керуються 14 „простими правилами”. Якими саме, Завадівський не вказує. „Не маю права говорити про них, хоча... – робить паузу чоловік. – У правилах є виняток: можна допомогти людині в екстреному випадку – у неділю чи свято, коли зазвичай працювати заборонено”.
Завадівський стверджує, що ефективними є його молитви-замовляння проти крадіїв автомобілів: якщо звернутися до нього не пізніше ніж три дні після крадіжки, машину можна повернути. З десяти випадків – дев’ять, каже, завершуються успіхом. Злодій ніби випадково потрапляє до рук міліції з краденим авто або ж господар щасливо виявляє свою зниклу машину на вулиці.
Основними оберегами терно-пільського знавця „народної магії” є не якісь матеріальні предмети, як я гадала, а молитви. Їх в „арсеналі” цілителя, залежно від характеру труднощів у людини, багато. Хоча офіційна церква діяльність, яку веде Завадівський та йому подібні, засуджує, знахар запевняє, що має підтримку у багатьох священнослужителів. Вони навіть приходять до нього „на прийом”.
З часом способи пороблення „модернізуються”, тому чоловік постійно дбає про вдосконалення методів протидії їм. Особисті розробки Андрія – обереги для помешкань.
– Начитую особливу молитву на сіль і мак, які треба посипати під порогом, – роз’яснює він. – Діє оберіг протягом семи років, але господарі мають пам’ятати, що після заходу сонця, у неділю і свята нікому нічого не можна позичати, особливо – сіль, ніж, яйця, бо вони є атрибутами магії. Перестрахуйтеся і відмовте у позичці навіть добрим сусідам. Сильний захист, навіть без спе-ціальної молитви, дають свячена сіль і вода. Вони є у кожному домі, тож не по-лінуйтеся посипати і скропити ними поріг. А взагалі для кожної сім’ї оберіг має бути індивідуальним. Віники-обереги, що продають у крамницях чи на ринках, одних захищатимуть, а іншим можуть зашкодити... Найкращими є обереги з Почаєва і Зарваниці.
Про пороби у приватному будинку, за твердженням народного „спеціаліста”, сигналізують жаби, які масово сунуть до хати. З квартирами усе набагато гірше. „Зі ста лише біля однієї-двох місце під порогом „чисте”, – каже Андрій Завадівський, – тому не варто залишати під дверима килимок. Краще покладіть його в квартирі, бо на той, що ззовні, найпростіше підсипати чогось недоброго. Коли підмітаєте сходову площадку, ніколи не несіть у квартиру сміття – викиньте його на вулиці. Взагалі ж для безпеки квартири корисно регулярно зливати на неї віск.
Людям, які дбають про своє фізичне і психологічне здоров’я, цілитель радить не вішати дзеркал у коридорах і спальнях. Такі модні сьогодні дзеркальні спальні є лише... воротами у потойбічний світ.
Євгенія Ліщук,
м. Тернопіль
| Comments: |
