Через сорок літ під вінець

У неділю у Свято-Михайлівській церкві села Мошків Млинівського району під вінець стало відразу дві пари. Цей факт можна було б сприйняти без подиву, якби... Через 40 літ після одруження вінчалися дві подружні пари – до того ж, це давні армійські друзі.

Сім’ї Степана Котухи та Івана Баласа єднає давня дружба, яка почалася ще із військової служби, там навіть покумувалися. А потім шляхи-дороги військовиків розійшлися: один з родиною поїхав служити у Монголію, інший – у Мурманськ. А тепер, “у відставці”, обоє знову опинилися на Рівненщині. Степан з Людмилою придбали житло у селі Мошків. А Іван з Іриною приїздять сюди на гостину із селища Млинів.

 – Ми не раз говорили, що треба обов’язково повінчатися, – усміхається Степан Котуха, – і, чесно кажучи, душа завжди прагнула цього. Просто наші весілля припали на такий період, коли про церковний обряд радянський офіцер навіть і мріяти не смів. А тепер ніби перед дітьми стало соромно. Вони – вінчані, а ми – ні. До того ж, онуки стали нагадувати: “То ж коли ви, дідусю та бабусю, нас на весілля запросите”. Ось і настав цей момент. Коли у церкві відчував над собою корону, серце, здавалося, від хвилювання ось-ось вирветься з грудей. А тут ще й отець Валентин після обряду почав піджартовувати: мовляв, тепер ви повінчані, тож не забудьте на хрестини попросити. Чесно кажучи, після вінчання з душі ніби якийсь камінь скотився, стало легко, радісно…
Жителі Мошкова великим гуртом прийшли до храму: подібне у “глибинці” трапляється нечасто. Тому селяни постаралися додати до офіційної церковної частини чимало давніх традицій. У тому числі – перепини з колоссям зі “свіжого” урожаю. Щоправда, до такого “молодята” були готовими – мали викуп, аби скропити оте колосся. І не пасували, коли просили до “ГІРКОї” насолоди…
Коли ж завершився вінчальний обряд, я поцікавився в отця Валентина: до якого віку дозволяється вінчатися? Виявляється: якщо є веління серця, то робити це ніколи не пізно. Навіть у глибокій старості чоловік та жінка, котрі проживають разом не один десяток років, можуть повінчатися. Головне, щоб перед образами, хрестом людину проймала сповідальна щирість.
Сергій НОВАК,
Рівненська область

• Нравится
•