Коли спадкують внуки і як відмовитися від спадщини
Спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Причому останнє визнане першочерговим.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Всього є п’ять черг спадкоємців:
– до першої черги входять діти померлого (-ої), подружжя та батьки. Всі вони мають право на спадщину в рівних частках;
– друга черга – рідні брати і сестри спадкодавця, а також його (її) баба, дід як з боку батька, так і з боку матері;
– третя черга – рідні тітки та дядьки спадкодавця;
– до четвертої відносяться особи, які проживали разом зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Це особи, які перебували не тільки у фактичних шлюбних стосунках, а й інші. Проте доказом цього факту має бути тільки рішення суду;
– п’ята черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, а також утриманці. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менше п’яти років одержувала від нього матеріальну допомогу, яка була для неї єдиним або основним джерелом для існування.
Часто запитують: коли спадкують внуки? Згідно з цивільним кодексом України внуки і правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка могла б належати їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Наприклад, 22 грудня 2005 року помер Рибак Іван, а його син Валерій Рибак помер ще раніше, у 2003 році. Тобто на день смерті спадкодавця сина немає серед живих, і частка померлого успадковується за правом представлення внуком Рибака Івана (сином Валерія Рибака).
Про факти прийняття спадщини
Для прийняття спадщини спадкоємець як за законом, так і за заповітом особисто у строк в шість місяців подає до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття. Якщо заява має пересилатися в інше місто, район, підпис на ній має бути засвідчено нотаріусом. У разі неподання такої заяви спадкоємець вважається таким, що не прийняв її. Крім подачі заяви, фактом прийняття спадщини також може бути проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Факт спільного проживання перевіряється нотаріусом за відміткою у будинковій книзі, або за довідкою із ЖКП (сільської ради) про склад сім’ї. Спадкоємець, який з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку.
Про відмову від спадщини
Спадкоємець може відмовитися від спадщини протягом того ж шестимісячного строку. Така заява подається особисто спадкоємцем за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця). Спадкоємець за заповітом має право або просто відмовитися від спадщини, або відмовитися на користь іншого спадкоємця. Тоді у відповідності до закону його частка буде приєднана до частки іншого спадкоємця. Коли ж спадщина за заповітом не прийнята жодним зі спадкоємців, тоді на спадкове майно видається свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям за законом. А от вони можуть відмовлятися від права на прийняття спадщини на користь будь-кого, незалежно від черги (тоді як спадкоємець за заповітом не може відмовлятися на користь спадкоємця за законом, як ми бачимо).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Олексій СУШИК,
приватний нотаріус
Луцького районного нотаріального округу
| Comments: |
