ВІЛ-інфікована хвора на туберкульоз… торгувала рибою
Василь ЗАГОРУЛЬКО
Останнім часом почастішали випадки “дружби” туберкульозної палички Коха із ВІЛ-інфекцією та СНІДом. Відомо, що кількість ВІЛ-інфікованих катастрофічно росте, імунітет у таких людей знижений до нуля. Варто підхопити ще й туберкульоз – і буде надзвичайно важко... Василь Загорулько, генеральний директор обласного територіального протитуберкульозного медичного об’єднання, як підтвердження вищесказаному, якось розповів просто шокуючий випадок зі своєї практики. Швидка привезла у тубдиспансер жінку, яка у переддень сама звернулася у поліклініку зі скаргами на кашель. Рентгенівський знімок показав, що в легенях вже живого місця від дірок не було. Результати детальних обстежень здивували навіть медиків із солідним стажем: жінка мала відкриту форму туберкульозу, сифіліс та була ВІЛ-інфікована! А от справжній шок довелося пережити, коли дізналися, що лучанка заробляла на життя, торгуючи рибою на (вже колишньому) “Ювілейному” ринку! Хто може із сто-відсотковою впевненістю сказати, що нічого не купував у неї? Най-цікавіше – санітарної книжки вона взагалі не мала... І, до речі, хіба можна бути впевненим, що всі теперішні працівники побутової сфери проходять медогляд так, як треба?
Держава виділяє на лікування кожного хворого туберкульозом десь приблизно по 100 доларів в день. Цю хворобу не вилікуєш за тиждень чи два: декому доводиться лежати попівроку, а то і більше. Принаймні саме так лікуються свідомі люди. Несвідомі лише підліковуються і... тікають. Комусь треба випити, комусь вколотися, а комусь і просто “нудно” стільки часу перебувати в диспансері. Адже через два-три тижні після початку лікування у них понижується температура, з’являється апетит, нічого не турбує та й взагалі, почуваються “живчиками”. Такими, що, втікаючи з лікарні, вільно їздять у транспорті, ходять вулицями та кахикають (туберкульозний кашель схожий на сухий кашель курця). Хвороба ж не пройшла! Відкрита форма туберкульозу, коли при одному покашлюванні можна заразити всіх пасажирів тролейбуса, так швидко не лікується!
А паличка Коха підступна. Якщо її переносник двічі за квартал перерве курс лікування, вона стане нечутливою до антибіотиків. Мало того, хвороба модулюється і почне ще швидшими темпами розвиватися саме у медикаментозному середовищі. Виникає нова по-лірезистентна форма туберкульозу. Хворий буде заражати здорових такою ж модульованою і стійкою до антибіотиків паличкою. Ось і новий вид епідемії...
Проблема таки є. Невже до цього часу не можна було врегулювати питання із примусовим лікуванням таких хворих?
– Закон взагалі-то прийняли, але механізм його ще й досі не відточений, – розповів Василь Загорулько. – Щоб створити спе-ціальне відділення для таких хворих, Волинському тубдиспансеру потрібно три мільйони гривень. Попереду – вирішення купи інших питань. Як у відділенні не порушувати права хворого та у кожному боксі створити ледь не санаторно-курортні умови. Адже ми маємо пам’ятати і про думку європейського світу, яка вважає такий спосіб негуманним по відношенню до хворої людини. Це по-перше. А по-друге, хворих, які не лікуються, а мають відкриту, тобто активну форму туберкульозу, повинен направляти до нас суд за поданням лікаря. І ми не впевнені, що в один прекрасний день хворий не приставить ножа до горла свого лікуючого доктора. Бо у нас вже і таке було: один наркоман порізав ножицями лице медсестри так, що довелося зашивати. Тож треба ставити охорону. Але тільки ізолювавши несвідомих хворих, ми зможемо побороти епідемію.
Європа вважає такий спосіб негуманним? А хіба гуманно заражувати здорових?
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
