Столичні “світила” порадили малюку слуховий апарат для… дорослих
Андрійко НЕСТЕРУК з батьками
На слух дитини вплинули антибіотики?
Батьки, зрозуміло, придбали ті рекомендовані апарати. Але коли Ніна Нестерук, мати Андрійка, повезла хлопчика до Луцька у вищезгаданий дитячий заклад, то тамтешні працівники, побачивши їх, вражено пояснили, що дітям такі носити ні в якому разі не можна, бо вони розраховані на старших людей, а для малят існують спе-ціальні, дитячі. Одне слово, луцькі сурдопедагоги дали мамі хворого хлопчика не лише вичерпну консультацію з приводу носіння слухових апаратів у дитячому віці, а й вселили надію на повноцінне життя сина. Адже, як стверджували вони, з таким діагнозом вихованці їхнього дитсадка, як правило, йдуть до першого класу звичайної загальноосвітньої школи.
Повернулася жінка у свою Погулянку (село в Любешівському районі, де мешкає з чоловіком та ще двома старшими дітьми і працює вчителькою молодших класів місцевої школи) з невеличким полегшенням. Два роки після народження Андрійка минули в постійній тривозі й практично у розпачі. Дуже тяжкими були пологи: передчасно відійшли води, породіллю привезли в районну лікарню, але звідти повернули додому, запевнивши, що ще рано. Чотири дні плід перебував обезводнений - і, як наслідок, потім довелося робити кесарів розтин…
Дитинка народилася дуже кволою, тож їх направили на три тижні в обласну лікарню.
- Йому кололи антибіотики - гентаміцин. А згодом у Києві на обстеженні нам пояснили, що в такому віці цей антибіотик може вплинути на слух дитини. Так що причиною глухоти може бути і це, - припускає Ніна Петрівна. - Адже в нашому роду людей з такими вадами нема, нормально чують і старші наші діти. Утім, не виключено, що до біди призвів цілий комплекс факторів: вагітною я перенесла велике нервове напруження, бо в школі якраз була перевірка, крім того, резус-фактори моєї і чоловікової крові не співпадають…
Благодійником став Адам Мартинюк
Однак придбати порекомендовані в Луцьку дитячі слухові апарати для сільської родини було не по кишені: 12 тисяч гривень (їхня вартість) вчительці початкових класів аби за рік заробити. Нестеруки стали шукати благодійників. Відгукнувся відомий земляк - тодішній віце-спікер Верховної Ради України Адам Мартинюк. Профінансував не лише покупку імпортних датських "дитячих" слухових апаратів, а й ще одне обстеження малюка - в столичному Центрі реабілітації слуху "Аврора".
- Як тільки Андрійко став носити ці апарати, - розповідає Ніна Петрівна, - пішло на краще: став сприймати звуки. Він уже рік перебуває в садочку для дітей з вадами слуху, вивчив половину азбуки, починає читати, став говорити: "мама", "баба". У них така методика: вчать називати букви, читати, бо якщо добре читатиме, то й добре говоритиме. Я була на занятті, то дивувалася, як діти гарно читають. Чи відпала потреба в операції, питаєте? Не знаю. У Києві познайомилася з матір'ю глухонімої чотирирічної дівчинки, яку привезла оперувати. І от у Луцьку в тому садочку знову зустріла ту саму дівчинку, вже після операції. Вона навчилася говорити і цього року збирається до звичайної школи. Так що спокуса є, але наважитися поки що боязко.
Попри все, сподівається і Ніна Петрівна, що її син піде до першого класу таки в рідній Погулянці. Адже з діагнозом, як у нього, не тільки вчаться в "нормальних" школах і вузах, а й водять авто. Головне не опускати рук і не пускати біду на самоплив. А щодо професійності столичних медичних "світил" (не тих, звичайно, що в "Аврорі") Ніна Петрівна каже: "Бог їм суддя!"
Микола Шмигін,
Волинська область
| Comments: |
