Продавцям ринку потрібна воля, щоб відстоювати свої інтереси
– Телефонує Марія Михайлівна Руденко, учасник бойових дій, ветеран праці, проживаю на вулиці Грушевського,16. Де нам можна відпочити, якщо у дворі немає жодної лавочки? Ходимо до сусідів і просимося посидіти у них. А ще просимо поправити погріб – стіна “здулася” й тримається лише на дошках. Уже більше 20 років не ремонтували наш під’їзд. Дуже хотіла би, щоб приїхали сюди й подивилися.
– У місті затверджена програма по благоустрою дворів. Тобто усі вони будуть приведені до належного вигляду. Не знаю, коли ваш на черзі, але вже звернемо на нього увагу.
– На вулиці Соборності, біля школи №26, а поруч ще й садочок, хочуть ставити ларьок. Хіба це допустимо? У департаменті містобудування й архітектури пояснили, що не можна його там ставити, та роботи продовжуються й далі.
– Така сама картина, яка була на Соборності, 21, де підприємці не зважали на думку громади й ставили свої “точки” у зручному для них місці. Вони вже знесені. Те саме чекає й на цей ларьок, якщо архітектура не дала дозволу на його встановлення.
– Турбує мешканка будинку №30, що на вулиці Коперніка. Живу у ветхому будинку. Сусідка зробила ремонт з порушенням будівельних та санітарних нормативів, але її частину міський виконком прийняв у експлуатацію у той час, коли по цій справі позов знаходився на розгляді у суді. Під час ремонту було порушено конструкцію даху, і тепер дощі заливають мою квартиру. Як мені жити і де шукати захисту?
– Найкращий варіант, якби сусіди домовилися й реконструювали дах цього будинку. А виходить, що там більше суперечок, ніж справ. Трохи дивує, коли подають у суд на людину, звинувачуючи її у тому, що вона добудувала й відремонтувала своє житло. Ви, як сусіди, не порозумілися, проте це не означає, що хтось не має права поліпшити собі умови життя. Треба, мабуть, реконструювати й ваше житло?
– Як я, пенсіонерка, його реконструюю?
– Давайте говорити про те, як ми Вам можемо допомогти у цьому, а не про те, щоб не дозволяти це робити іншим. Треба відремонтувати дах, а не судитися. Отож, звертайтеся до нас.
– Чому до цього часу нема лавочки на зупинці біля Там-Таму?
– Наступного року там розпочнеться будівництво підземного переходу й тоді збудують зупинку з лавочками.
– Зупинка біля “Приватбанку” завжди засмічена, особливо після вихідних. Коли нарешті там наведуть порядок?
– Усіх, хто не уклав договору на вивезення сміття, покараємо й змусимо прибирати.
– Чому учасники війни не можуть безкоштовно їздити у міському транспорті?
– Тому що перевізники – приватні особи, і ми не можемо їх змусити безплатно возити наших пасажирів. Коли нам вдасться повернути статус громадського транспорту, тоді можна буде вести мову про пільги.
– На ринку, який біля замку Любарта, повний “бардак”. Як можна керувати цілим містом, якщо не можна навести ладу в одному місці?
– Там уже навели лад. Усіх продавців, що торгували на асфальті, перевели на територію ринку. Певно, ви там давно були. Залишилося ще зняти транспортну проблему, тобто впорядкувати проїжджу частину вулиці біля цього ринку.
– У Луцьку розвелося багато бродячих собак. Щось з ними будуть робити?
– Будуть, уже закінчується будівництво собачого притулку в селі Промінь на 2000 місць, тож тварин “приберуть” туди.
– Я жителька району Теремно. Соромно і боляче дивитися на безлад у нашому парку. Садила його, ще коли у школу ходила, прибирали там, а тепер у ставку зробили мийку для машин. Наведуть порядок у парку колись чи ні?
– Порядок там буде обов’язково. Почнемо від обеліску загиблим воїнам, а потім перейдемо до пляжу і ставка. Автомобілі мити у ставку заборонимо. Було б добре передати його в оренду, щоб там був власник, тоді там точно буде порядок.
– Я продавець на Завокзальному ринку. Колеги попросили звернутися до Вас із таким запитанням: чому наші ринки працюють у державні свята? Невже не маємо права на відпочинок, як державні організації? Ми ж такі самі громадяни, як усі.
– Маєте право. Та я не маю права диктувати свою волю підприємцям. Якщо самі це ініціюватимете, підтримаю вас. Давайте перший крок зробимо 23-24 серпня. Зустрічаючись з вами у грудні минулого року, пропонував створити об’єднання чи профспілкову організацію, аби можна було вирішувати ті чи інші проблеми. Ніби якась орга-нізація була створена, але її кері-вник відразу перейшов на іншу фірму, й на тому усе скінчилося. Тобто треба мати достатньо волі, щоб організуватися й захищати свої інтереси.
Луцьку потрібні нові автовокзали
– Жильці будинку №50 по вулиці Потебні вже зверталися до Вас із проблемою самовільного будівництва гаражів у нашому дворі, але ось уже незабаром рік, та нічого не зрушилося з місця. Робіть щось!
– У нас, наскільки пам’ятаю, щодо вашої проблеми вже є рішення виконкому. Просто дам доручення, щоб приступили до ліквідації цих гаражів. На жаль, маємо таке законодавство, що той, хто самовільно забудувався, біжить до Господарського суду – й там його забудову визнають як законну. Тому ми не можемо дати ради зносити ті всі самовільні забудови.
– Богдане Павловичу, у мене декілька запитань. Коли буде Генплан міста Луцька?
– Думаю, що його зможемо показати лучанам у вересні або в жовтні. Повністю розрахувалися за всі проектні роботи, і зараз він на експертизі, яку обіцяли до осені закінчити.
– Цим планом передбачено винести залізничний вокзал з міста?
– Була така ідея. Та реалізувати її не наважимося. Будемо працювати над його реконструкцією для повноцінної експлуатації, щоб використовувати усі наявні потужності. Уже відпрацювали із Львівською залізницею проект реконструкції вокзалу і за кошти приватних підприємців, які добудовують наземний перехід, її проведемо. Ще потрібне узгодження самої Укрзалізниці, та, на жаль, наш вокзал не викликає там інтересу. На місці відомчих будиночків, що на території вокзалу, має бути стоянка, а жильцям нададуть житло. Плануємо закінчити весь комплекс робіт з реконструкції залізничного вокзалу до 1 липня 2009 року.
– Чи не доцільно було б зробити все в комплексі: залізничний вокзал, автовокзал й аеровокзал у районі Прилуцька?
– Ідея непогана, але фантастична. Бо є окремі вимоги до інфраструктури аеропорту. Тому треба всі ці об’єкти робити окремо на належному рівні. Автовокзал потрібно виносити із найбільш заселеного району – він затиснений з усіх боків, і там надто велике транспортне навантаження. Треба думати про будівництво нових: з боку Ківерців і Рівного.
– Коли розпочнеться реконструкція Театрального майдану?
– В липні, план виконання робіт повністю узгоджено. 8 липня на прес-конференції детально розповім про ті роботи, які розпочнуться у Луцьку влітку.
– З Вашою допомогою нам полагодили в будинку дах. Але хотілося б, щоб зробили капремонт, особливо у підвалі, бо труби протікають.
– Практично у всіх багатоповерхівках мережі в підвалах потребують капремонту. Найперше будемо робити там, де створено об’єднання співвласників і працюють будинкові комітети. Тоді жильці стежитимуть за ремонтом, тобто відчуватиметься якась відповідальність, бо, як правило, в інших випадках ми робимо, а воно тут же руйнується. Зараз уже аналізуємо, що робиться в тому чи іншому будинку, чи є воля жильців, аби в них був порядок. Хочу, щоб за два роки поміняли комунікації у всіх підвалах, бо саме там найбільше втрат води, тепла, електроенергії. Колишні щитові зроблені на одну потужність, зараз збільшилась кількість побутової техніки – й навантаження значніші. Куди не кинь – усе треба ремонтувати.
– Дякую за відповіді й бажаю Вам успіхів. Менше уваги звертайте на противників.
– Яка доля нашого стадіону, там теж виникли якісь проблеми?
– Ці проблеми надумані. Стадіон для футболу використовується раз на два тижні. Думаю, що бігові доріжки зруйновані свідомо. Їх треба було вже давно впорядкувати, щоб люди могли тренуватися. Стадіон має бути універсальним, легкоатлетичним. Два мільйони гривень ми виділили, треба буде ще – додамо і облаштуємо його належним чином. У нас є кандидати на участь в Олімпіаді, а тренуватися їм ніде. Стадіон – це власність міста, і я його собі не заберу. Комусь хочеться приватизувати стадіон? Це недопустимо. Були противники й тенісних кортів. І говорити, що там “ходить усяке мурло”, теж не можна. Місто платить за стадіон комунальні послуги, ще й зарплату працівникам, хоч вони обслуговують футбольний клуб “Волинь”, тобто має певні обов’язки, а футбольний клуб хоче мати лише права. Що я роблю не так?
– Коли буде сміттєпереробний завод?
– П’ять мільйонів гривень витрачено на цей проект, думаю, що в цьому році розпочнуть його будівництво у селі Брище.
– У скверику, що біля школи №21, наче після війни: нема ні лавочки, ні дитячого майданчика, доріжки не заасфальтовані. Де там можна відпочити чи прогулятися з дитиною?
– У цьому скверику обов’язково наведемо порядок.
Жильці будинку №1, що на вулиці Даньшина, нарікали на те, що у їхньому будинку дуже протікає дах. У ЖЕКу їм сказали, щоб ремонт робили за власні кошти. Отож, надія тепер на допомогу міського голови. Так само протікає дах і в будинку №33 на вулиці 8 Березня. Не всі хочуть здавати гроші на його ремонт. На вулиці Потебні, 42 теж тече дах у будинку, і одна з його мешканок скаржиться, що внук не може зробити в її квартирі ремонт.
Коштів, передбачених на ремонт дахів, відразу на всіх не вистачить. Тому міський голова просив звернутися до нього особисто, обіцяючи при можливості допомогти вирішити ці проблеми.
“Пряму лінію” підготувала Ольга ЖАРЧИНСЬКА
P.S. Коли готувався номер, зателефонувала лучанка, яка просила полагодити місточки через Сапалаївку і подякувала, що на її прохання вже зреагували. “Любо подивитися на відремонтований місток”, – дякуючи пану Шибі, сказала вона.
Comments: |