Покалічених «пострадянських» собак завозять у європейські сім’ї
Світ собак дуже нагадує наш. З одного боку – заласкані, розгодовані і нахабні бультер’єри, ротвейлери, вівчарки, з іншого – вічно голодні, холодні, залякані всім і вся дворняжки. Правда, серед них теж іноді трапляються щасливчики – Господь посилає їм ангела-охоронця в особі жалісливої людини, яка нагодує і приголубить. Але таких – одиниці, інші ж не мають права не те, що на скромне собаче щастя, а й на життя.
Товариство «SOS» надає допомогу тваринам
Давно відомо, що способи знищення бродячих тварин у різних країнах багато в чому залежать від рівня культури. Оскільки ж у нас із нею не дуже, а знайти для бездомного пса власника майже неможливо, виловлених собак у кращому випадку присипляють, а частіше ж знищують просто дикими методами – труять, відстрілюють, топлять, душать у газових камерах, вбивають ціпками, електрикою і просто голодом…
В наших умовах дуже складно зберегти життя бездомній тварині. Однак якщо й виникає необхідність винищення собак, то, можливо, потрібно було б навчити людей робити це гуманно. У містах свідками вилову собак часто стають діти, і ніхто не замислюється над тим, наскільки сер-йозну психічну травму завдає така “очистка” міста дитині. Нещодавно довелося спостерігати, як маля заливалося сльозами, коли побачило, як вранці відстрілювали собак.
Вже доведено: чим нижчий рівень інтелекту людини, тим жорстокішою вона є до тварин. Такі особи з гіпертрофованим почуттям власної важливості вважають, що все на землі створено для них і для їхнього блага. І якщо такий “пан” чи “пані” живе в цьому будинку, то на подвір’ї собаці і коту місця вже немає.
І навпаки. Елла Крушинська та Юлія Киданова, викладачі анг-лійської мови, члени обласного товариства захисту тварин “ SOS”, створили при своїх курсах фонд допомоги бездомним собакам і щомісяця виділяють певний відсоток від своїх доходів на лікування травмованих тварин.
– Багато собак потрапляють під машини, – розповідає пані Елла, – чимало покалічених хазяйськими псами і людьми. Тому ми часто за рахунок роботи і власного часу наймаємо таксі, їдемо за вказаною адресою і піднімаємо з дороги собаку. Не знаючи при цьому, вкусить вона тебе чи ні. Ми дуже вдячні ветлікарю з Ракового Олександру Миляшкевичу, який жодного разу нам не відмовив у допомозі і в будь-який час та у будь-яку погоду приїжджає на наш виклик. Так у нас з’явився Шарик – страшенно худюча (шкіра та кістки) молода вівчарка, яку хазяї вигнали з дому. Пес був наляканий, напевно, його били, і нікого до себе не підпускав. Коли він потрапив під машину, Олександр Дмитрович його прооперував, підлікував, а ми знайшли йому господаря.
Цієї ж зими, якраз у страшенні морози, знайшли у смітнику маленьке цуценя, побите і з поламаною лапкою. Хтось натішився вволю, а потім викинув його у смітник помирати. Песика підлікували, і зараз він теж має хазяїв. Нещодавно, йдучи парком, почула, як скавучить собака. Побачила прив’язаного до дерева добермана. Собака дуже нервував і намагався відірватись. Я походила по парку, сподіваючись, що, можливо, господар десь відійшов. Через годину, зрозумівши, що ніхто забирати пса не збирається, спробувала його відв’язати, і лише тоді побачила, що це ротвейлер. Як же треба було його мордувати і морити голодом, щоб такий широкий пес став схожим на добермана.
Джессіка, пухнаста красуня, схожа на ведмежа. Собака потрапила під машину, намагаючись знайти якісь харчі для п’ятьох малюків. З двома переламаними лапами, при п’ятнадцятиградусному морозі собака кілька днів лежала в снігу, а потім приповзла у двір. І, на своє щастя, потрапила до рук Елли Крушинської, Юлії Киданової та Олександра Миляшкевича. Собаку прооперували, протягом двох тижнів возили на перев’язки. Нині вона мешкає у власному будиночку, майже здорова і теж шукає господаря.
Сім’я тримала пінчера десять років. А коли народилась дитина, вирішили його віддати. Хтось їм сказав, що у малюка може з’явитися алергія на шерсть. А оскільки песика ніхто брати не хотів, хазяї не придумали нічого кращого, як втопити його. Та, на жаль, розказане нами можна назвати дитячими байками, порівняно з дикунствами деяких двоногих звірів, які вони чинять зі своїми братами меншими. Однак на цьому і зупинимось, щоби не підкидати нові ідеї деяким “любителям фауни”.
У Німеччині права тварин прирівнюються до прав людини
Ми ніяк не можемо впоратися зі своїм бидлячим менталітетом, і ставитися до тварин так, як це роблять у країнах Західної Європи. Тому іноземці, котрі вперше приїжджають в Україну, довго не можуть отямитися від шоку. І не через злидні чи те, що у нас погані дороги... Їх дивує величезна кількість бездомних тварин на наших вулицях. А ще більше їх шокує, коли на запитання “Чий це собака?”, чують у відповідь: “Нічий”.
На відміну від України, у європейських державах такої проблеми, як бездомні тварини, немає. І якщо у Західній Європі на одну людину припадає шість собак, то це – домашні пси. Там “дожилися” навіть до того, що завозять бездомних тварин з інших, зазвичай, пострадянських країн. Собак (в основному покалічених!) із задоволенням беруть у сім’ї. Причому породисті і безпородні тварини цінуються однаково. А в Конституції Німеччини, для прикладу, є стаття, де права тварин прирівнюються до прав людей. Така “дурість”, зрозуміло, нам, “високоморальним, духовним і гуманним”, невідома.
Але ж серед нас стільки віруючих, які дотримуються Божих заповідей, одна з яких – “полюби ближнього свого, як самого себе”. Але чому вони не розуміють, що під поняттям ближній мається на увазі все живе. А собаки ж, як діти: вони повністю залежать від нас, так само хворіють і хочуть їсти, страждають, бояться, у них так само болить душа. Адже ще зороастрійці вважали, що собаки – це істоти, в яких переселяються душі померлих родичів та близьких...
Ліна ПОДІЛЬСЬКА,
Хмельницька область
P.S. Рік тому в Летичеві стався безпрецедентний не лише для Хмельниччини, а й, напевно, для всієї України випадок: відбувся суд над чоло-віком, котрий повісив сусідського собаку. Хазяїн пса подав скаргу до суду і з допомогою адвоката Дмитра Андреєва та міського товариства захисту тварин “SOS” виграв його, а винуватця було оштрафовано на 250 гривень.
Наприкінці минулого року було прийнято Закон “Про захист тварин”, яким за жорстоке поводження з ними передбачено значні штрафи, а в окремих випадках – до півроку тюремного ув’язнення. Отож, якщо ви стали свідками знущання над чотириногими, у вас є право звернутися в міліцію, суд та міське товариство захисту тварин.
| Comments: |
