Фермер доплачує тим, хто не курить і не п’є
Фермер Віктор ЛУК’ЯНЧУК та ветфельдшер Наталія КРАСЬКО
Свинарник збудував своїми руками
Віктор Володимирович живе в Ковелі. У селі Мирин – обійстя його рідних. Дивлячись, як населені пункти занепадають, вирішив хоч якось оживити своє рідне село, зареєструвавши фермерське господарство “Край”. А відтак і запропонував людям роботу. Саме неподалік батьківської хати п’ять років тому він збудував свиноферму. Притому власними руками. Оскільки за фахом Віктор Лук’янчук бу-дівельник, то й попрацювати довелося разом з іншими робітниками добряче, адже все починали з нуля. Не забули на фермі й про побутове приміщення, де можуть відпочити та пообідати працівники. Там змурована грубка, підведена вода. Взимку, до речі, опалюється все приміщення ферми, температура повітря нижче +150С не опускається. Це для того, щоб поросяткам не було холодно.
– А щоб розвести гарну породу свиней, поїздив не тільки по господарствах України, переймаючи досвід ведення свинарства, але й за кордоном довелося повчитися. Підібрав тварин, котрі найбільше підходять для нашої зони, – розповідає фермер. – Працює досвідчений ветфельдшер Наталія Красько, котра спаровує свиней, притому дивиться, щоб батьки не були з однієї родини. На кожну свиноматку заводиться своєрідна особова картка.
Тепер у приміщеннях 600 голів свиней. Зайти на ферму можна тільки у спеціальному одязі та взутті. Тут порядок, навіть не помітиш, що на фермі так багато свиней. Наприклад, у родильному залі мирно спали мами і їхні малюки. Біленькі, чорно-рябі і навіть червоного кольору свині спокійні, добре нагодовані. У приміщенні не чути гноївкою, поскільки ферми прибирають тричі на день. Вирішив фермер і проблему з гноєм. Біля кожного приміщення є вимуровані ями, куди стікають відходи. Спеціальною машиною з бочкою їх відкачують і вивозять на поля.
– Я взяв в оренду понад 100 гектарів землі. Частину поля засіваю зерновими, а іншу залишаю в резерві, щоб було куди вивозити гній. Восени його розкидаємо, переорюємо і засіваємо ниву. Тобто я більше не використовую ніяких добрив, – каже Віктор Володимирович, – вистачає гною з ферми. Вирощеним зерном годую свиней. Правда, мені його не вистачає. Доводиться закуповувати овес, ячмінь, кукурудзу та концкорми. Я прихильник натуральної продукції. Був час, коли хотів пустити під ніж всю ферму. Це тоді, коли в Україну ввозилося в необмеженій кількості контрабандне м’ясо з Європи. І тільки програма уряду “Контрабанді – стоп!” вирішила цю проблему. Тепер я дійсно продаю свинину не в збиток собі. Хоч і по 15 гривень живої ваги за кілограм, але ж з плюсом.
Одне порося перекупнику… «дарує»
Хоча Віктор Лук’янчук, котрий на Ковельщині очолює асоціацію фермерів, переконаний, якби на Волині якнайшвидше запрацювали аграрні ринки, про які так довго ведуться розмови, то можна було б селянам працювати напряму зі споживачем, без посередників. Він підрахував, що із трьох проданих свиней селянин одну перекупнику… дарує. Тобто надприбуток залишається в кишені того, хто займається таким бізнесом як “купи-продай”. Не виграє від цього ані споживач, ані виробник.
– Взагалі, в державі якесь дивне ставлення до одноосібників і фермерів, – каже Віктор. – Ми не маємо державної підтримки, яку надають крупнотоварним господарствам. А про одноосібників я взагалі мовчу, їх ніхто не помічає. Відомо ж, що 70 відсотків молока в Україні – з приватних господарств селян. Так само і по м’ясу. Я продаю державі щороку до 100 тонн свинини, і ці цифри йдуть, мабуть, у районні показники. Але що маю натомість? Якби мені доплачували за породу, за нарощування голів молодняку, я б збільшував поголів’я. А так не знаєш, як буде далі. Мабуть, саме ця непевна ситуація і впливає на те, що поголів’я і ВРХ, і свиней в Україні дедалі зменшується.
Зі збутом свинини фермер проблем не має. Львів’яни залюбки купують його тварин, кажуть, що з них хороший вихід м’яса. У планах – зробити власний переробний цех і виробляти якісні натуральні ковбаси без добавок.
Сам Віктор Володимирович також полюбляє свинину. Каже: “Що то за українець, котрий не їсть сала”.
Для довідки:
За даними Держкомстату станом на 1 квітня цього року поголів’я великої рогатої худоби в Україні склало 5,955 млн, що на 10,6% менше, ніж цього ж числа минулого року. Поголів’я свиней за цей період скоротилося на 18,6% – до 6,72 млн.
Марія Дубук
| Comments: |
