Батько-зек забив до смерті 4-річну доньку, а потім викинув тільце у криницю
Такого жаху село Суховоля, що у Луцькому районі, ще не переживало. Минулого тижня люди проводили тут в останню путь 4-річну Настю Ляхову. Селяни любили дівчинку за її допитливість й жаліли, бо жила в неблагополучній сім’ї. Позбавив Настю життя рідний батько, який був катом всієї своєї родини.
Сім’я Юрія та Ольги Ляхових перебралася у Суховолю нещодавно. Далекі родичі пустили їх пожити у хату, яка стояла пусткою. Домовилися, що з часом Юрій та Ольга зможуть її викупити за невеликі гроші. Чоловік випивав, роботи не мав, та й біля хати лад наводити не поспішав. У свої 27 років Юрій мав уже чотири судимості за грабіж та хуліганство. Жило подружжя на “дитячі” гроші. Дітлахів мали двоє – 4-річну доньку Настю та двомісячного синочка.
По сусідству з Ляховими мешкає сім’я Шабалів. Вони й стали головними свідками трагедії. Людмила Шабала нині мешкає у Росії, але нещодавно разом з чоловіком приїхала у село на весілля до сина Дмитра. Як розповідає Людмила Олексіївна, Юрій одразу справив не дуже приємне враження. Часом не вітався із сусідами, без дозволу брав речі у чужому господарстві. А вдома був справжнім тираном. Бідолашна Настя не раз ховалася на подвір’ї Шабалів від рідного батька. Знущався й над дружиною Ольгою. Але вони були дуже залякані і ні з ким у селі горем не ділилися.
– Видно, пригрозив, що вб’є, якщо комусь будуть розповідати про знущання. Якось я поралась на городі й почула дитячий плач. Через якийсь час дівча прибігло до нас заховатися. Я питаю у неї: “Настю, що сталося? Тато бив тебе?” А вона ще більше злякалася й нічого не сказала. А за кілька днів перед вбивством Настя приходила до нас. Вона погано ходила. У неї одна ніжка була в синцях, а на шиї, ніби червона нитка, – сліди від удушення. Навіть в Ольги тоді запитувала, що трапилося, але вона вигадувала різні відмовки, – пригадує Людмила Шабала.
У день, коли сталася біда, Ольга Ляхова мала їхати у Луцьк по чергову виплату на дитину. Гроші були потрібні, бо якраз збиралися охрестити двомісячного сина. Настя не хотіла сама залишатися з батьком, просила, аби мама взяла її із собою. Та Ольга вмовила дитину зостатися вдома, пообіцявши купити гостинців. Настя лишень провела маму до дороги й повернулася до хати. А потім дівчинка зникла.
Знайшов тіло дитини у криниці поблизу покинутої хати один із сусідів, Віктор Охримчук. Цим колодязем селяни користувалися зрідка, переважно він був зачинений. А в день трагедії дощок, якими закривали криницю, не було, поруч лежав дитячий шльопанець. Віктор Охримчук заглянув всередину й побачив там маленьке тільце. Дістали труп дівчинки за допомогою драбин та мотузок бійці МНС, працювали у селі й міліціонери. Але спочатку смерть Насті списали на нещасний випадок. Юрій категорично не хотів, аби судмедексперти робили розтин маленької Насті. Однак цієї процедури уникнути не вдалося.
Як розповіла інспектор відділу зв’язків з громадськістю УМВС України у Волинській області Ірина Новосад, експертиза показала, що дитина померла не від утоплення, а від численних пошкоджень внутрішніх органів. А ось на шкірі синців не було. Як вдалося встановити пізніше, дитину до смерті побив рідний батько, попередньо загорнувши у ковдру. Завдав палкою кілька десятків ударів. А коли побачив, що донька мертва, аби приховати сліди злочину, вкинув її тіло у криницю.
Як розповідають селяни, після вбивства Юрій поводився холоднокровно. Сам підняв людей на пошуки Насті. Продовжував свою гру й тоді, коли після розтину дівчинку привезли у рідне село, аби похоронити.
– Після всього, що сталося, важко назвати його людиною. Він до останнього думав, що правда не випливе. Коли привезли тіло з моргу, падав перед ним на коліна, бився головою об землю і волав: “Настю, що ж ти наробила, що ж ти наробила”. Просив у сільської медички, аби вколола йому заспокійливе, бо ніби збирався накласти на себе руки. Оплакував, як би й мало бути, – розповідає сусідка Лідія Шабала.
Уже після того, чоловіка арештували, Ольга розповіла міліціонерам, що він знущався й над нею. Тому з меншою дитиною переїхала жити в інше село до матері.
Одній із сусідок після трагедії уві сні привиділося, ніби вона запитала у Юрія, навіщо він вбив свою донечку, а той відповів: “Бо я її не люблю”. Цього батько і не приховував. Казав людям, що не любить Настю, бо вона народилася, коли він був у тюрмі. Тепер Юрій знову опиниться за гратами.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
| Comments: |
