Бур’яни-мутанти атакуватимуть людей
Віталій ПАХОЛЬЧУК
Ми маємо великий селекційний ресурс
– Наша провінційна наука стоїть найближче до виробництва. Наш інститут трансгенними сортами не займається і в перспективі не буде, – сказав Віталій Дмитрович. – Хоча ствердно сказати, шкодять ГМП людині чи ні, не можу. На мою думку, треба розмежувати застосування цих культур. Наприклад, генетично модифіковані кукурудзу, ріпак можна вирощувати, скажімо, тільки на біодизель. А от для харчування треба сіяти іншим насінням. У розвинутих країнах на продукті вказується, чи він з ГМО. Я переконаний, що людина має право знати, що вона їсть. А відтак, і вибирати, що їй купувати. Сьогодні багато спеціалістів відстоюють генетично модифіковані продукти, акцентуючи на тому, що в світі не вистачає харчів. І називають один зі шляхів подолання цієї проблеми – вирощування рослин з ГМО, бо вони стійкі до шкідників, дають високі врожаї. Але ми ще не поставили крапку в одержанні максимальних врожаїв генетично не модифікованих сільгоспкультур. Якщо 30 років тому врожайність зернових у 40-60 центнерів з гектара – це була висока планка, то зараз ми можемо отримувати вже по 100-120 центнерів. У 1970-х роках в Голландії проводилися досліди з визначення максимальної врожайності картоплі в штучних умовах, і зібрали тоді по 1200 центнерів з гектара. Нині у природних умовах ми вже отримуємо по 1400 центнерів. Це свідчить про те, що ми маємо великий селекційний ресурс. А всілякі розмови про нестачу продуктів – тільки спекуляція на проблемах людства, коли кожен хоче проштовхнути свої ідеї чи товари. Якщо ж продукт не досліджений, держава повинна обмежити його використання і не ризикувати здоров’ям нації. А в нас сьогодні весь непотріб скидають в Україну. Потім ми дивуємося, чому діти в такому ранньому віці хворіють.
Сорт бульб з ГМО вироджується
Загалом же я не проти генетичної інженерії. Якщо вона передбачає виведення нових сортів, введення генів до складу однієї рослинної родини. А ГМО – це введення генів, які не притаманні виду чи родині (наприклад, ген тварини в ген рослини). Отак і виходять трансгенні сорти. Медики досі не можуть сказати, як все це відіб’ється на здоров’ї людини. Тому я переконаний: якщо питання не вивчене – не потрібно цим займатися.
– В Україні вже багато говорилося про картоплю, яку не їсть колорадський жук.
– Цю картоплю пропонувала нам компанія “Монсанта”. Вона займається засобами захисту рослин. Здавалося б, для чого цій фірмі картопля, яку не їсть жук, адже вона рубає гілку, на якій сидить і з якої має бізнес. Пояснення цьому – у виведення генетично модифікованих сортів хтось вклав великі гроші, і їх потрібно повернути, незважаючи на те, як це вплине на людину. При застосуванні трансгенних сортів змінюється навіть екосистема. Наприклад, є трансгенні сорти рослин, які витримують такий гербіцид як “Раундап”. Весь бур’ян знищиться, а рослина буде здорова. Але в природі пустоти не буває. Значить, інший шкідник займе вільну нішу. Тож виходить, що застосування генетично модифікованих сортів рослин сприятиме виробленню більш шкідливих видів бур’янів, на які вже потім цей самий “Раундап” діяти не буде. Тому потрібно спочатку розібратися: ГМО – благо чи зло? Насамперед має бути закон про маркування продуктів харчування. Бо про нас, напевне, думають: якщо ми пережили Чорнобиль, радіацію, тож і ГМО не впливатиме.
– На Волині є рослини з ГМО?
– Була інформація, що десь шість років тому випробовували сорти трансгенної картоплі на сортодільниці в Любешові. Гарантії, що хтось їх десь не використав, немає. Але якщо така рослина й потрапляє на город, то великого страху немає. Оскільки населення розмножує картоплю вегетативним способом, то такий сорт бульб з роками просто виродиться. Притому її почне їсти колорадський жук і вражатиме фітофтороз. Тобто рослина з генетично модифікованим організмом насіння в природних умовах не дає. Крім того, в такій картоплі низькі смакові якості. Боротися з жуком треба так, як це роблять інші: одночасно скроплювати всі посіви. Щодо ГМП, то перш за все потрібно працювати над звичайними сортами. Крім того, якби аграрникам дали ті гроші, які використали на генетично модифіковані сорти рослин, вони б все засіяли й півсвіту нагодували.
Ми ж повинні себе захищати. Адже українці споживають багато рослинної їжі, зокрема картоплі. Нею годують свиней, корів, згодом споживають м’ясо і молоко. Тобто модифікований ген проходить через всіх: людей, тварин, природу. І де гарантія, що наслідки не відіб’ються на наступних поколіннях. Як це вже, до речі, показали досліди зі щурами, яких годували ГМП. Вони не мали потомства. Невже цього дзвіночка мало?
Марія ДУБУК
| Comments: |
