Трансгенні продукти: благо чи зло?

Ми звикли до терміну “штучна їжа”. Людей вже перестає дивувати, що картоплю не може їсти колорадський жук, що полуниці не бояться морозів і плодоносять до листопада, що соя, кукурудза дають високі врожаї… Це все генна інженерія.
Уже із самої назви – генетично модифіковані продукти – випливає те, що їхній природний набір генів змінений: до них за допомогою методів генної інженерії вводять чужорідний ген, у результаті чого рослина набуває нових властивостей. Нині понад 60 видів рослин – кукурудза, картопля, соя, помідори, пшениця, морква, баклажани, салати, горох, перець та інше – змінені в такий спосіб. Такі технології застосовуються для того, щоб підвищити врожайність культур. Модифіковані овочі та фрукти вже не боятимуться ані гербіцидів, ані комах. Вирощування трансгенних культур перетворилось ще й у вигідний бізнес. В Україні, як стверджують спеціалісти, за неофіційними даними, модифікованими картоплею, соєю та кукурудзою зайнято 45 відсотків посівних площ. Кожна друга ковбаса і пельмені в Україні виробляються з генетично модифікованих продуктів. Такого висновку нещодавно дійшли науковці Київського інституту стандартизації, які дослідили 42 найменування продуктів, куплених у супермаркетах. Біологи ж лякають споживачів численними алергіями і змінами в організмі, стійкістю до антибіотиків. Чи не означає це, що в майбутньому неможливо буде вилікувати чимало хвороб? Однак виробникам навіть зауваження не мають права зробити – законодавства про генетично модифіковані продукти в Україні немає. Потрапляння ГМ-організмів у довкілля теж несе загрозу природній рівновазі, заявляють екологи. У ГМП є як противники, так і прихильники. Зацікавленість останніх пояснюється досить просто – великими фінансовими вливаннями потужних корпорацій, що працюють у цьому напрямку. Що ж до здоров’я людини, то тестів, які гарантували б безпеку новостворених продуктів, просто не існує. Закону, який регулював би діяльність в цій галузі, в Україні також немає, хоча вона й приєдналася у 2002 році до Картагенського протоколу з біобезпеки – першого міжнародного документа, яким передбачається створення механізмів контролю за поширенням ГМО (генетично модифікованих організмів). Розгляд же відповідних законопроектів у парламенті все відкладається...

• Нравится
•